KUROWICE. Kościół p.w. św. Antoniego / św. Marcina (1934 - 1938). Lwowski obw., Lwowski r-n

80725 Куровичі

Село Куровичі, яке у XIV столітті називалось Млиновичі, 25 серпня 1400 року згадується в документі львівського архієпископа Якова Стрепи, є також згадка 1443 року. 1880 року тут проживало 1288 мешканців, у тому числі 472 римо-католиків, нині - понад 1300 мешканців.

Римсько-католицька спільнота Куровичів, принаймні, від 25 серпня 1400 року, коли згаданий вище архіпастир окреслив межі парафії св. Миколая єп. мч. у сусідньому селі Вижняни, належали саме до неї аж до ІІ світової війни. Чисельність католиків латинського обряду перед І світовою війною становила майже сім сотень вірян, а на початку 30-х років - вже понад сім сотень, проте своєї святині вони не мали.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: październik, 06
1822	- висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький;
1896	- костел св. Мартина, єпископа у Піщаному Броді (Шпейєрі) на Миколаївщині освятив єпископ Тираспольський Антон Церр;
1929	- освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині;
2001	- отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович;
2007	- новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського;
2010	- єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії;
2013	- архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека;
Następna data: październik, 07
1742	- у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант;
1765	- дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський;
1826	- новозбудований та оснащений костел св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич;
1928	- о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським;
1931	- освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові;
1934	- урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові;
1955	- у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті;
1995	- костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський; - храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк;
1997	- єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття;
1999	- єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2003	- єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2011	- співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного;
2013	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині;
2014	- єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері; - архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави;
2017	- архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської;
2018	- єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха) у Гвардійському на Хмельниччині; - освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті;
2019	- єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган; - єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців;
2023	- єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії;

У 1932-1934 роках вижнянський настоятель о. Ян Пенкальський добивався від Львівської курії погодження планів будівництва у Куровичах філіальної святині, інформуючи церковну владу станом справ із нагромадженням будівельних матеріалів на спеціально виділеній гміною для храму земельній ділянці. 20 серпня 1934 року було затверджено проект костелу авторства інженера Стефана Богдановича, а 2 вересня 1934 року - освячено наріжний камінь майбутньої святині та розпочато будівельні роботи коштом місцевого власника Альфреда Потоцького, який пожертвував для храму цеглу та деревину, і вірних села. Здійснювали їх будівничі Веселовський із Берездівців (поклав фундамент та вимурував стіни висотою на 2-3 метри), а після його смерті - Менартович із Перемишлян.

Протягом наступних років о. Пенкальський (разом із комітетом будівництва святині) неодноразово звертався до Львівської курії з проханнями про додаткове фінансування костелу в Куровичах, детально повідомляючи про хід його спорудження. 31 липня 1938 року єпископ-помічник Львівський Євгеній Базяк урочисто освятив новозбудований храм під титулом св. Мартина. 11 вересня цього ж року було освячено два нових дзвони. Святиня мала два дерев'яні вівтарі (головний із образом Поклоніння св. Франциска Дитяткові та бічний із скульптуркою Пресвятого Серця Ісуса), які у ній збереглись і містяться досі. Богослужіння спочатку відбувались двічі на місяць, а з весни 1939 року - кожну неділю.

Zdjęcie: Aeou

У березні 1946 року останній душпастир у Куровичах о. Андрій Громадзький виїхав зі села до Польщі, забравши зі собою частину костельного майна. Зачинений храм радянська влада використовувала як зерносховище, повернули його вірянам 1990 року. 8 серпня цього ж року костел освятили під титулом cв. Антонія.