80712 Скварява
Село Скварява вперше згадується у джерелах 1368 року (за іншими даними, було засноване 1441 року). Раніше називалось 'Шкварява'. 1880 року тут проживало 1967 мешканців, у тому числі 1004 українців і 956 поляків, причому з них 1521 були греко- та 399 римо-католиками. Нині населення Скваряви - близько тисячі осіб.
Католики латинського обряду села належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Білому Камені. 1905 року їх чисельність становила чотири з половиною сотень вірних. Саме тоді вони завдяки зусиллям адміністратора парафії місіонера-вікентійця о. Вільгельма Вродарчика розпочали на земельній ділянці, подарованій місцевим власником Аполінарієм Яворським, будівництво філіального мурованого костелу за проектом міського будівничого Золочева Якова Курася.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: wrzesień, 08 | |
| 1724 | - коронація чудотворної ікони Сокальської Богоматері у бернардинському костелі Матері Божої Умиління у Сокалі на Львівщині; |
| 1824 | - костел св. Казимира у Кузьмівці (Казимирівці) на Рівненщині консекрував єпископ Мінський Яків Дедерко; |
| 1829 | - костел Пресвятої Трійці у Ржищеві на Київщині освятив київський архідиякон о. Павло Петровський; |
| 1853 | - архієпископ Лука Баранецький консекрував костел св. Миколая у Повітні на Львівщині; |
| 1860 | - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа-ординарія Антонія Фіалковського; |
| 1885 | - освячено новозбудований костел Матері Божої Святого Розарію у Молодії на Буковині; |
| 1901 | - новоспоруджений та оснащений храм у Криниці (Коростятині) на Тернопільщині консекрував під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії архієпископ Йосиф Вебер, єпископ-помічник Львівський; |
| 1909 | - освячено черговий костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині; |
| 1911 | - помер у Кракові кардинал Ян Пузина, колишній єпископ-помічник Львівський; похований у Краківській катедрі; |
| 1930 | - новоспоруджений костел св. Антонія Падуанського у Малих Голобах на Волині консекрував єпископ-ординарій Луцький Адольф Шельонжек; |
| 1931 | - освячено костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині; |
| 1995 | - храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині оголошено санктуарієм Матері Божої Хранительки Людських Надій; |
| 2001 | - повернену та відремонтовану каплицю у Чорному Лісі на Тернопільщині повторно освятили (під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії); |
| 2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив каплицю Божого Милосердя у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2013 | - єпископ Ян Собіло заклав наріжний камінь у стіну костелу Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2014 | - освячено подаровану благодійником нову Хресну дорогу в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив впровадив мощі св. єпископа Йосифа Пельчара до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2018 | - єпископ Леон Дубравський реконсекрував костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 2021 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Мацьківцях на Хмельниччині проголошено санктуарієм Божої Матері Фатімської; |
| 2022 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відреставровану каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії в Глиницях на Львівщині; |
| Następna data: wrzesień, 09 | |
| 1923 | - єпископ Кароль Фішер освятив на Львівщині перенесений до Вацевичів (від 1945р. - Залужани) липовецький дерев'яний костелик Благовіщення Пресвятої Діви Марії; |
| 2001 | - в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині кардинал Мар'ян Яворський коронував образ Матері Божої Стрийської короною, освяченою у Львові 26 червня 2001 року Святішим Отцем Йоаном Павлом ІІ; |
Храм споруджували своїм коштом, серед найбільших жертводавців були родини Яворських, Обертинських, Шнельових, Шибальських, а також сестри милосердя. Завершили, в основному, будівництво костелу 1911 року, а наступного, 1912 року його освятив архієпископ Львівський Йосиф Більчевський. Богослужіння у цьому храмі спочатку звершувалось лише двічі на місяць, а пізніше - щонеділі. Наприкінці 30-х років кількість вірян у Скваряві майже сягнула восьми сотень.
У радянські часи споруда колишнього римсько-католицького храму використовувалсь як господарське приміщення, про що свідчить накриття її даху шифером. Нині ж костел пустує, перебуваючи у стані руїни.
Kościoły i kaplice Ukrainy