Село Скварява вперше згадується у джерелах 1368 року (за іншими даними, було засноване 1441 року). Раніше називалось 'Шкварява'. 1880 року тут проживало 1967 мешканців, у тому числі
1004 українців і 956 поляків, причому з них 1521 були греко- та 399 римо-католиками. Нині населення Скваряви - близько тисячі осіб.
Католики латинського обряду села належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Білому Камені. 1905 року їх чисельність становила чотири з половиною
сотень вірних. Саме тоді вони завдяки зусиллям адміністратора парафії місіонера-вікентійця о. Вільгельма Вродарчика розпочали на земельній ділянці, подарованій місцевим власником Аполінарієм
Яворським, будівництво філіального мурованого костелу за проектом міського будівничого Золочева Якова Курася.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
- колишній секретар Конгрегації у справах беатифікації і канонізації архієпископ Едвард Новак у Львові очолив урочистість перенесення мощей св.
архієпископа Йосифа Більчевського із Янівського цвинтаря до катедри;
Храм споруджували своїм коштом, серед найбільших жертводавців були родини Яворських, Обертинських, Шнельових, Шибальських, а також сестри милосердя. Завершили, в основному,
будівництво костелу 1911 року, а наступного, 1912 року його освятив архієпископ Львівський Йосиф Більчевський. Богослужіння у цьому храмі спочатку звершувалось лише двічі на місяць,
а пізніше - щонеділі. Наприкінці 30-х років кількість вірян у Скваряві майже сягнула восьми сотень.
У радянські часи споруда колишнього римсько-католицького храму використовувалсь як господарське приміщення, про що свідчить накриття її даху шифером. Нині ж костел пустує,
перебуваючи у стані руїни.
Strona główna