SASÓW. Kościół p.w. Narodzenia św. Jana Chrzciciela (1864 - 1868). Lwowski obw., Złoczowski r-n

80713 Сасів

Сасів вперше у документах згадується 15 жовтня 1439 року як Комарів. У 1615 році його власник Ян Данилович заснував тут місто з магдебурзьким правом і назвав його Сасом від імені свого гербу (потім - Сасовим), проте 1682 року містечко втратило магдебурзьке право. 1880 року у ньому (разом із кількома прилеглими поселеннями) проживало 3428 мешканців, у тому числі 1708 німців, 1196 поляків і 503 українців. 1957 року Сасів визнано селом. Нині у ньому проживає близько семи з половиною сотень осіб.

Парафію у Сасові фундував 27 вересня 1627 року засновник міста, який цього ж року збудував перший (дерев'яний) костел св. Йоана Хрестителя. Матеріально-фінансове забезпечення парафії збільшили 1631 року Софія Данилович та у 1687 і 1693 роках король Ян ІІІ. Останній цього ж, 1693 року (за душпастирства о. Казимира Пекарського) відбудував храм (теж із дерева) після його знищення, а також спорудив дзвіницю.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: maj, 23
1750	- у Варшаві рукоположений в священники майбутній архієпископ-митрополит Львівський Фердинанд Кіцький;
1991	- повернений костел св. Валентина в Наварії на Львівщині освячено;
2009	- єпископ Станіслав Широкорадюк за дорученням єпископа Яна Пурвінського консекрував новозбудований храм Воздвиження Хреста Господнього в Олевську на Житомирщині;
2015	- єпископ Мар'ян Бучек освятив грунтовно відремонтований костел Зіслання Святого Духа у Чишках на Львівщині;
Następna data: maj, 24
1743	- єпископ Вацлав Сераковський консекрував храм Всіх Святих у Стоянцях на Львівщині;
1824	- номінований на посаду єпископа у Тренті (Триденті) в Італії майбутній митрополит-архієпископ Львівський Франциск Лушин;
1829	- консекровано новозбудований храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Підкамені на Івано-Фрапнківщині;
1924	- о.-прелат Казимир Дзюжинський освятив наріжний камінь мурованого костелу св. Марії Магдалини у Вовкові на Львівщині;
1984	- призначений титулярним єпископом Lambesi та Апостольським адміністратором архідієцезії (Львівської) у Любачеві майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський;
1997	- рукоположений в священники у Польщі майбутній єпископ-ординарій Київсько-Житомирський Віталій Кривицький;
2008	- у Львові беатифіковано черницю згромадження Сестер Милосердя с. Марту Вєцку, яка працювала в парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Снятині на Івано-Франківщині медсестрою, жертовно там померла та похована на місцевому кладовищі;
2011	- єпископ Ян Пурвінський консекрував новоспоруджений храм Пресвятої Діви Марії Допомоги Вірних у Нивній на Житомирщині;
2018	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам’ятний хрест та земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Фатімської у Зимній Воді під Львовом; - єпископ Антал Майнек освятив новий дзвін та хрест для невеличкої вежі храму св. Марії Магдалини у Підполоззі на Закарпатті; - архієпископ Мечислав Мокшицький у Судовій Вишні на Львівщині впровадив до костелу Матері Божої Помічниці Вірних мощі св. Йоана Павла ІІ;

У 1702 році костел у Сасові мав 4 вівтарі (головний Матері Божої та бічні св. Анни, св. Антонія і св. Йоана), орган, два дзвони та досить багате інше оснащення. У 1732-1742рр. завдяки зусиллям о. Йосифа Пташковського святиню було відновлено, а вівтарі містили образи Успіння Матері Божої, св. Анни, св. Йоана Хрестителя та Христа Розіп'ятого. 6 липня 1766 року архієпископ Вацлав Сераковський консекрував святиню під час візитації парафії. Храм тоді вже стояв на нових дубових підвалинах та мав лише 3 вівтарі - головний з образом Матері Божої з Дитятком, іконою Матері Божої з Дитятком і св. Йоаном та образом св. Йоана Хрестителя, а також нові бічні з образами Христа Розіп'ятого і Христа Милосердного та св. Анни і св. Севастіана. Дерев'яна дзвіниця на прикостельному цвинтарі містила три дзвони.

У першій половині XIX століття неодноразово константувалось погіршення технічного стану старого костелу у Сасові та необхідність будівництва нового, мурованого, проте його спорудження відбулось лише у 1864-1868 роках. Фінансували будівництво храму місцевий власник Михайло Торосевич, Вацлав Баворовський із Колтова, Фердинанд Крігсабер із Нищего та парафіяни, а освятили його під старим титулом св. Йоана Хрестителя 1873 року. У 1888-1893 роках святиню було відновлено коштом вірних та Вацлава Баворовського після суттєвих руйнувань, завданих пожежою 28 липня 1887 року.

У 1928 році завдяки зусиллям настоятеля (від 1922 року) о. Антонія Венсерського костел у Сасові не тільки відновили, але й помалювали у 'мистецький спосіб'. Наприкінці 30-х років сасівська парафія, налічуючи понад 4 тисячі вірян у десяти населених пунктах, продовжувала обслуговуватись о. Венсерським. Мала вона тоді 4 каплиці (у вже неснуючій Гуті-Верхобузькій, Колтові, Кругові і Нищему, а до 1888 року - у Пеняках), храм містив чотири вівтарі, орган та інше досить значне спорядження, була також мурована дзвіниця з трьома дзвонами.

8 листопада 1945 року призначений у червні 1944 року адміністратором в Сасові о. Броніслав Мікласевич разом із частиною парафіян-поляків та костельного майна виїхав до Польщі. Зачинений радянською владою храм використовувався як майстерня та склад, 2003 року його повенули римо-католикам. 26 червня 2004 року єпископ Мар'ян Бучек відправив першу післявоєнну Службу у ще невідремонтованій, але частково впорядкованій святині.