|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
80771 Ушня
У документі від 18 листопада 1452 року поселення Ушня (Vschnya) згадується як королівське село, є також згадка 1452 року. Проте пізніше село стало частиною Білого Каменя, від якого відмежувалось лише 1614 року. У 1869р. мало 1295 мешканців, 1880 року - 1677 (1398 поляків, 279 українців), причому 1170 були римо- і 411 греко-католиками. 1900 року в Ушні проживало 2088 осіб, у тому числі близько півтори тисячі римо-католиків, а нині село нараховує менше півтисячі мешканців.
Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Білому Камені. Наприкінці ХІХ століття виникла необхідність спорудження власної святині, оскільки греко-католики заборонили їм відвідувати свою церкву, де вони мали свій вівтар. Земельну ділянку під храм пожертвували сестри милосердя, яким Йосиф Шнайдер подарував частину своїх маєтностей у селі, та сам власник. За взірець взяли костел у Білому Камені.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: maj, 19 | |
| 1761 | - освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті; |
| 1924 | - освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині; |
| 1929 | - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині; |
| 1930 | - освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині; |
| 1939 | - єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині; |
| 1997 | - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині; |
| 2013 | - у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест; |
| Następna data: maj, 20 | |
| 1850 | - о. Фердинанд Кан призначений першим єпископом-ординарієм новоствореної Херсонської дієцезії (від 1852 року - Тираспольської); |
| 1907 | - храм Пресвятого Серця Ісуса Христа у Грінталі на Донеччині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
| 1956 | - помер у Кракові колишній єпископ-помічник Луцько-Житомирський архієпископ Михаїл Годлевський, похоронений в крипті місцевого піярського костелу; |
| 2018 | - єпископ Едвард Кава освятив нові скульптури Пресвятого Серця Ісуса, Непорочного Серця Марії і св. Антонія в костелі Пресвятого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії у Стрілецькому на Львівщині; |
Будівництво храму в Ушні зусиллями настоятеля о. Владислава Подвінського і коштом вірних місцевих та з інших регіонів розпочали 1900 року, а завершили, в основному, та освятили наступного, 1901 року. В костелі, що вже містив один вівтар (ймовірно, той, що був у церкві), відразу ж стали звершувати богослужіння (двічі на місяць). 1929 року в селі спорудили парафіяльний будинок та від 1931 року знову стали добиватись заснування парафії (перед І світовою війною це не вдалось зробити).
У 1933 році в Ушні було спочатку утворено тимчасову парафію, адмініструвати яку доручили колишньому першому серед місіонерів-вікентійців настоятелю у Білому Камені о. Вільгельму Вродарчику, а 1935 року тут постала вже своя повноцінна парафія. У 1938 році стару дерев'яну дзвіницю замінили новою мурованою, яка отримала три дзвони (найбільший коштом Яна Бубновського вилили із двох тріснутих та освятили 28 березня цього ж року). Храм мав три дерев'яні вівтарі початку ХХ століття - головний з іконами Матері Божої з Дитятком та св. Йосифа з Дитятком і бічні Пресвятого Серця Ісуса та Господніх Страждань, а також інше досить значне оснащення. Наприкінці 30-х років парафія, якою продовжував опікуватись о. Вродарчик, налічувала понад 1400 вірян та охоплювала лише Ушню.
Після ІІ світової війни більшість парафіян-поляків разом із костельним майном виїхала до Польщі, а храм радянська влада традиційно використовувала як колгоспний склад. З 90-х років колишня римсько-католицька святиня пустує та поступово руйнується (її фасад досі містить скульптури святих Петра, Павла і Йосифа). Правда, завдяки ініціативі одного із мешканців Ушні в костелі було облаштовано виставку домашньої ікони, тобто тих образів, які в місцевих домівках вже стали непотрібними та раніше спалювались чи викидались на сміття. Інколи у храмі звершують богослужіння для гостей із Польщі, що пов'язані із Ушнею через проживання тут своє чи своїх родичів.
Strona główna