81923 Репехів,
81712 Баківці
Перша згадка в документах про Репехів датується 1406 роком, згадується село також 1469 року, а розташовані поруч Баківці письмово відомі від 1475 року. Протягом століть села належали спільному власнику. 1880 року у Репехові проживало 458 мешканців, з яких 449 були українцями і 9 поляками, нині ж - понад дві з половиною сотні осіб, а в Баківцях сьогодні - понад 380. Села входили до Жидачівського району, а від 2020 року - до Стрийського.
Католики латинського обряду двох сіл належали до парафії Пресвятої Трійці у Соколівці. В середині ХІХ століття їх чисельність в Баківцях перевищила шість десятків вірян, а в Репехові - три десятки, проте у перших роках ХХ століття Баківці мали вже 140 вірних, а Репехів - 130. Саме тоді і розпочали будівництво спільної мурованої каплиці.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: listopad, 08 | |
| 1908 | - теребовельський декан та настоятель о. Станіслав Коженьовський освятив ще не завершений храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Глещаві на Тернопільшині; |
| 1998 | - костел св. Архангела Михаїла у Кузьмині на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський; |
| Następna data: listopad, 09 | |
| 1834 | - інгрес до Львівської архікатедри митрополита-архієпископа Франциска Лушина; |
| 1924 | - вмуровано наріжний камінь костелу cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині; |
| 1996 | - храм Діви Марії Цариці у Кобелевиці на Закарпатті освятив єпископ Антал Майнек; |
| 1997 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2019 | - у Київській співкатедрі консекрований Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Гуджеротті о. Олександр Язловецький, призначений єпископом-помічником Київсько-Житомирським; |
| 2020 | - у крипті Кам'янець-Подільської катедри поряд з єпископом-ординарієм Яном Ольшанським похоронено єпископа-помічника Яна Нємца; |
У всіх детальних схематизмах Львівської архідієцезії, починаючи із 1912 року, цей храм подано як баківський, хоча постав він на південній околиці Репехова, найближче розташованій від Баківців. За відсутністю достовірної інформації можна припустити, що спорудження баківської святині у Репехові пов'язано з тим, що саме там хтось подарував для неї земельну ділянку (чи була можливість її дешево придбати). А 'приписали' її Баківцям, можливо, через те, що там проживало суттєво більше (особливо, у наступні роки) римо-католиків, і саме вони, в першу чергу, фінансували будівництво каплиці.
Храм у Репехові-Баківцях, який розпочали споруджувати 1906 року (завдяки зусиллям соколівського настоятеля о. Вікентія Божентовича), після належного оснащення консекрував, за непідтверженою інформацією, 2 травня 1910 року єпископ-помічник Львівський Владислав Бандурський. Наприкінці 30-х років кількість католиків латинського обряду в Баківцях становила близько 130 осіб, а в Репехові - понад 50. Якщо до І світової війни у цій каплиці здійснювали богослужіння лише кожної другої неділі, то після неї - щонеділі та у свята. У радянські часи репехівсько-баківську святиню перетворили на газову станцію, а потім її перестали використовувати.
У 2013 році на стіні колишнього храму в Репехові повісили плакат 'Допоможіть відновити каплицю!', який через кілька років замінили іншим - 'Допоможіть завершити відновлення каплиці'. 21 лютого 2017 року Львівська обласна державна адміністрація розпорядженням № 112/0/5-17 на підставі висновку відділу культури і туризму Жидачівської районної державної адміністрації від 23.12.2016 № 48 колишню римсько-католицьку каплицю передала безоплатно у власність релігійній громаді греко-католиків села Репехів, які і взялись за її ремонт. Частково збереглась також мурована дзвіниця.
Kościoły i kaplice Ukrainy