Зульц
Поселення заснували у 1809-1811 роках німецькі переселенці із Баварії, Рейн-Пфальца та Ельзасу, назвали так, як і село Зульц в Ельзасі. У 1825р. тут проживало 360 мешканці, року - 813, року - 1571, 1918 року - 1821. Під час Ісв. війни називалось Малашівським. У 1945р. Зульц перейменували на Веселе. Пізніше це поселення разом з іншими німецькими колоніями увійшло в зону Широколанівського військового полігону Одеського військового округу. Від споруд у цьому та інших селах залишились лише залишки фундаментів.
У 1819 році в Зульці почали відправляти богослужіння в сільській хаті, облаштованій як дім молитви. Цього ж року завдяки зусиллям о. Франца Шерера, який приїхав в колонію разом із першими поселенцями, було споруджено храм. У 1855 році ця святиня стала непридатною, тому богослужіння перенесли до будівлі школи.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 20 | |
| 1850 | - о. Фердинанд Кан призначений першим єпископом-ординарієм новоствореної Херсонської дієцезії (від 1852 року - Тираспольської); |
| 1907 | - храм Пресвятого Серця Ісуса Христа у Грінталі на Донеччині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
| 1956 | - помер у Кракові колишній єпископ-помічник Луцько-Житомирський архієпископ Михаїл Годлевський, похоронений в крипті місцевого піярського костелу; |
| 2018 | - єпископ Едвард Кава освятив нові скульптури Пресвятого Серця Ісуса, Непорочного Серця Марії і св. Антонія в костелі Пресвятого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії у Стрілецькому на Львівщині; |
| Наступна дата: травень, 21 | |
| 1721 | - у Сєвках біля Янова Підляського помер Луцький єпископ-ординарій Йоахим Пшебендовський, похований у янівському костелі Пресвятої Трійці; |
| 1814 | - висвячений на священника у Вільнюсі (Литва) майбутній єпископ-помічник Тираспольський Вікентій Ліпський; |
| 1828 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гологорах на Львівщині ; |
| 1846 | - у Миньківцях Дубенського повіту на Волині народився майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кароль Недзялковський; |
| 1910 | - єпископ Йосиф Кесслер консекрував новозбудований костел св. Єроніма в Ней-Карлсруе (Шляхове) на Миколаївщині; |
| 1997 | - єпископ Маркіян Трофим'як урочисто освятив вівтар і амвон храму св. Йоана Непомуцького у Дубні на Рівненщині; |
| 2011 | - призначений Апостольським нунцієм в Україну архієпископ Томас Галліксон; |
| 1796 | - єпископ Олександр Язловецький освятив пам'ятну таблицю о. Леону Квапішу в костелі св. Яна Непомуцького у Пулинах на Тернопільщині; |
У 1863 році у Зульці напроти колишнього храму завершили, в основному, будівництво нового костелу, проте його оздоблення та оснащення тривало ще три десятиліття. І лише 1 листопад (20 жовтня за юліанським календарем) 1896 року храм консекрував єпископ Антон Церр. Деякі джерела датують заснування місцевої парафії у Зульці саме цим роком, вважаючи, що доти Зульц був філією парафії св. Архангела Рафаїла у Ландау (нині - Широколанівка), проте схематизми Тираспольської подають його як окрему парафію, принаймні, від 1876 року. Тоді вона нараховувала майже дві тисячі двісті вірян, вже мала філії зі своїми святинями у Блюменфельді (нині - Краснопілля) і Красній та охоплювала ще п'ять населених пунктів. А версія із утворенням парафії 1896 року пов'язана з тим, що тривалий час (можливо, саме до 1896 року) посада настоятеля була вакантною, його обов'язки виконували ландауські душпастирі.
У 1895-1899 роках настоятелем парафії у Зульці працював майбутній єпископ Тираспольський Йосиф Кесслер. На той час кількість вірних перевищила дві з половиною тисяч осіб, проте філія у Блюменфельді вже стала експозитурою із своїм душпастирем, виокремивши із материнської парафії близько десяти навколишніх сіл разом із колишньою філією у Красній. 1903 року зульцівську парафію адміністрував о. Марк Марсаль, а, принаймні, у 1912-1919 роках понад дві тисячі осіб обслуговував куратор о. Михаїл Гаценбеллер. У листопаді 1934 року радянська влада арештувала настоятеля о. Рафаїла Лорана за звинуваченням у тому, що начебто «пропагував серед віруючих ідеї фашизму, вербував агентуру» та 1935 року заслала його в Казахстан, де він помер 1948 року.
На кладовищі у Зульці знаходились парафіяльна каплиця та дві каплиці родин Конрада Зентнера і Якоба Габріеля. Всі сакральні споруди, у тому числі і костел, у післявоєнні часи були знищені разом із селом при створенні полігону.
Костели і каплиці України