ПІЩАНИЙ БРІД (Шпейєр). Колишній костел св. Мартина, єпископа (1863). Миколаївська обл., Миколаївський р-н

57064 Піщаний Брід

Поселення Шпейєр (Speyer, Speier) заснували у 1809-1810 роках 102 сім'ї з Рейнпфальца, з Ельзасу та із Бадена. 1886 року тут вже мешкало майже три тисячі осіб. З початком Ісв. війни його перейменували на Карпатське, проте назва не прижилась, і лише після 1944 року, після депортації селян німецького походження село змінило назву на Піщаний Брід. Нині тут проживає лише трохи більше півтисячі мешканців.

Ймовірно, що молитовний будинок у Шпейєрі, як і в інших порівняно великих німецьких колоніях, постав відразу після заснування поселення, проте мурований храм місцеві парафіяни збудували лише 1863 року. Його освятив 6 жовтня 1896 року єпископ Тираспольський Антон Церр. 1917 року понад 3300 вірян обслуговував адміністратор о. Михайло Рау.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 17
1746 - костел у Корці на Рівненщині під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії консекрував єпископ-помічник Київський Йосиф Чарнецький;
1753 - храм св. Станіслава у Ходоркові на Житомирщині освятив єпископ Каетан Солтик;
1906 - новозбудований костел у Ценяві на Івано-Франківщині освятив під титулом Матері Божої Ченстоховської архієпископ Львівський Йосиф Більчевський;
1989 - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Радослав Змітрович у Польщі висвячений на священника єпископом Станіславом Напералою;
2005 - храм св. Альберта Хмельовського у Плебанівці на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський;
2006 - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений костел Серця Господа Ісуса у Тамановичах на Львівщині;
2015 - Папа Римський Франциск освятив наріжний камінь нового храму св. Йоана Павла ІІ у Рівному;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував санктуарій Матері Божої Фатімської у Довбиші на Житомирщині;
- єпископ Леон Малий консекрував новозбудований костел cв. Антонія у Волощі на Львівщині;
Наступна дата: червень, 18
1993 - костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Козарівці на Вінничині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
2000 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив наріжний камінь майбутнього костелу Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині;
2004 - єпископ Леон Дубравський консекрував храм Матері Божої Неустанної Допомоги в Деребчині на Вінничині;
2005 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович у співслужінні єпископів Антала Майнека та Мілана Шашіка освятив хрест і наріжний камінь на місці будівництва костелу Матері Божої Ангельської в Ужгороді;
2016 - Державний секретар Ватикану кардинал П'єтро Паролін освятив Архідієцезіальний музей у Львівській курії;
- кардинал П'єтро Паролін освятив земельну ділянку і хрест, а також заклав наріжний камінь під будівництво парафіяльного духовного центру св. Йоана Павла ІІ на південному (сокільницькому) передмісті Львова;
- освячено каплицю та житлові приміщення у новозбудованій частині паллотинського осередку у Києві;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив і заклав привезений із Франції наріжний камінь костелу св. Терези від Дитяти Ісуса у Львові-Брюховичах;
Парафіяльний хор

У радянські часи колишній костел використовувався як складське приміщення, у 90-ті роки минулого століття його передали православним Московського патріархату, і нині він є Свято-Покровською церквою. При відновленні святині було внесено зміни у її архітектуру, окрім того, 1994 року було побудовано нову дзвінницю та встановлено дзвони, а у 1997 році виготовлено 4-х ярусний іконостас.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com
Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com
Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com
СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми