|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
68093 Малодолинське,
вул. Зелена, 2а
У 1787р. тут існував аул Крим, утворений татарами-втікачами з окупованого Росією Криму, яикий близько 1791 року позначений як Мала Акаржа, у 1798-1803рр. там була Остапівка, а після заселення 1804 року німцями-колоністами село стало Клейнллібенталем. У 1809р. тут проживало 428 мешканців, 1835 року - 804, 1850 року - 1232, 1871 року - приблизно 1700. Від 1896 село називалось Ксеніївкою, яку 1945 року перейменували на Малодолинське. У 1944р. німців примусово виселили. Нині воно має понад 3100 осіб.
Перший храм німці-католики збудували невдовзі після заснування села та облаштування у ньому. Про нього відомо лише те, що в середині XIX століття він став надто малим для парафіян, чисельність яких перевищила тисячу вірних. Ймовірно, вже тоді мав титул св. Венделіна - покровителя пастухів та селян (колоністи займалися тваринництвом, землеробством і садівництвом).
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 15 | |
| 1895 | - освячено наріжний камінь костелу Преображення Господнього у Семаківці на Тернопільщині; |
| 1913 | - архієпископ Йосиф Більчевський урочисто коронував образ Матері Божої Неустанної Допомоги головного вівтаря костелу Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
| 1962 | - помер у Варшаві колишній архієпископ-митрополит Львівський Євгеній Базяк, похований в Кракові у Вавельській катедрі; |
| 2011 | - ординарій Київсько-Житомирський єпископ Ян Пурвінський зрікся з уряду, призначено ординарієм дієцезії з наданням титулу архієпископа ad personam єпископа Петра Мальчука; |
| 2019 | - єпископ Броніслав Бернацький впровадив реліквії св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського
у Южноукраїнську на Миколаївщині; - єпископ Едуард Кава впровадив мощі св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині; |
| 2021 | - о. Вісвалдаса Кулбокаса призначено Апостольським нунцієм в Україні і титулярним архієпископом Мартани; |
| Наступна дата: червень, 16 | |
| 1765 | - майбутнього єпископа Луцького о. Фелікса Турського, призначеного правлячим єпископом Холмським, висвятив на єпископа у Холмі ординарій Луцький Антоній Воллович; |
| 1897 | - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Фразі на Івано-Франківщині; |
| 1979 | - майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Мар’ян Бучек висвячений на священника в Цєшанові Апостольським адміністратором Львівської архідієцезії в Любачеві єпископом Мар’яном Реховичем; |
| 1990 | - майбутній єпископ о. Ян Пурвінський освятив в Олевську на Житомирщині пристосовану каплицю Воздвиження Хреста Господнього; |
| 1997 | - у Баранівці на Житомирщині освячено новозбудований поруч зі костелом св. Станіслава Костки будинок францисканського новіціату; |
| 2007 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив наріжний камінь костелу cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
| 2008 | - офіційне відкриття першого в Харківсько-Запорізькій дієцезії споглядального монастиря (сс.-кармеліток босих) у Покотилівці на Харківщині; |
| 2012 | - єпископ Ян Пурвінський освятив дзвін костелу Воздвиження Хреста Господнього в Олевську на Житомирщині; |
| 2015 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив наріжний камінь під будівництво Дому Милосердя у Львові на Збоїщах; |
| 2018 | - єпископ Леон Малий освятив у головному вівтарі подарований новий образ покровителя храму cв. Антонія у Верхніх Петрівцях на Буковині; |
| 2019 | - архієпископ Мечислав Мокшицький у присутності єпископа Антала Майнека консекрував новозбудований храм Пресвятої Трійці у Драчині на Закарпатті; - єпископ Едуард Кава освятив відновлену ще 2017 року дзвіницю з трьома новими дзвонами у костелі Пресвятої Трійці у Поморянах на Львівщині; |
Спорудження нового мурованого костелу св. Венделіна в Клайнлібенталі завершили 1866 року. Збудували його коштом вірян (витрати на це склали 19 тисяч рублів). У другій половині 70-х років кількість римо-католиків у селі становила понад 1300 осіб. У 1883 році праворуч від храму постав також новий парафіяльний будинок. Принаймні, від 1899 року до початку ХХ століття 2000-2100 вірних обслуговував настоятель о. (Г/К)аспар Егер , при якому 4 грудня (22 листопада за юліанським календарем) 1892 року костел консекрував єпископ Тираспольський Антоній Церр, а 1895 року коштом вірян збудували муровану цвинтарну каплицю.
Після о. Егера на посаді настоятеля (курата) ксеніївської парафії служив о. Франц Лоран, до якого 1913 року долучився в поважному віці вже згаданий о. Егер як коморант (резидент). Від 1915 року парафією опікувався курат о. Георгій Детцель, а, принаймні, у 1917-1920рр. тут служив настоятелем о. Йоган Фікс. Тоді парафія нараховувала понад 2600 вірян.
У травні 1935 року костел в Ксеніївці радянська влада зачинила, а через кілька днів після цього арештувала місцевого душпастиря о. Валентина Бехлера. Із храму зняли хрест, повністю знесли вежу, будівлю скаральної спорудити перетворили на клуб. 20 жовтня 1941 року, у день покровителя костелу св. Венделіна колишня святиня знову запрацювала як культовий об'єкт. Спочатку вірні молились у ній без священників, проте пізніше сюди стали доїжджати душпастирі із Одеси. Наприкінці березня 1944 року вірянам німецького етнічного походження довелось покинути село.
Після ІІ світової війни костел Малодолинському використовувався як Дім культури, а також за іншим призначенням. У 2010 роках колишній римсько-католицький храм перебудували на Свято-Воскресенську церкву православні Московського патріархату, яким він належить досі.
Головна сторінка