 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
65045 Одеса,
вул. Гаванна, 5,
+380 (48) 223-89-20,
f.b.: st.petrus.od
Перша згадка про замок-порт Великого Князівства Литовського Кацюбіїв, який у різні часи та в різних джерелах називали також Кацюбий, Качибей, Коцюбїїв, Хаджибей, Гаджибей, Аджибей, датується 1415 роком. 27 травня (7 червня) 1794 року Катерина II підписала рескрипт про влаштування в Хаджибеї військової гавані і пристані для купецьких суден. Одеса як нова назва Хаджибея вперше з'явилася у документі датованому 10-м (21-м) січня 1795 року. Завдяки вдалому географічному розташуванню Одеса швидко перетворилася з невеликого поселення в торговельний, промисловий і науковий центр європейського значення. В її розвиток внесли дуже вагомий вклад імігранти-католики з Європи. Нині місто є обласним центром з населенням понад мільйон мешканців.
На початок ХХ століття одеський храм Успіння Пресвятої Діви Марії вже став надто малим для постійно зростаючої римсько-католицької спільноти міста. Тому 1904 року відбулось урочисте закладення наріжного каменя під будівництво нового мурованого костелу по вулиці Гаванній. Земельну ділянку, а також 20 000 тисяч рублів на його спорудження пожертвував П'єр Вассаль, проект святині у романському стилі підготував його племінник інженер Олександр Вассаль. Кошти на це будівництво надали також інші католицькі сім'ї французького походження, тому цей храм, будівництво якого завершилось 1913 року, називали в народі 'французьким' (ще й тому, що його відвідували французькі моряки з кораблів, що прибували в Одесу). 25 вересня 1913 року його освятив єпископ Йосиф Кесслер, він отримав статус філіальної каплиці парафії Успіння Пресвятої Діви Марії. До революції тут працював о. Август Манігліе.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 04 | |
| 1803 | - о. Ігнатій Треттер освятив новоспоруджений храм Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині; |
| 1846 | - у Львівській катедрі з рук Львівського архієпископа вірменського обряду Самуеля Стефановича єпископські свячення отримав призначений на посаду Перемишльського єпископа о. Франциск Вежхлейський, майбутній митрополит Львівський; |
| 1887 | - костел cвв. Апп. Петра і Павла у Степовому (Карлсруе) на Миколаївщині консекрував єпископ Тираспольський Антон Церр; |
| 1894 | - освячено костел бл. Кінги у Стебнику на Львівщині; |
| 1986 | - освячено новоспоруджену каплицю св. Франциска у Вінниці; |
| 1987 | - о. Йосиф Легович звершив першу післявоєнну Месу у поверненому костелі св. Миколая у Пнікуті на Львівщині; |
| 1998 | - єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований храм cв. Владислава у Бедриківцях на Хмельниччині; |
| 2003 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений розпис костелу св. Архангела Михаїла у Чернівцях-Садгорі; - єпископ Мар'ян Бучек освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
| 2005 | - єпископ Станіслав Падевський освятив новозбудовану каплицю св. Йосифа Обручника Пресвятої Діви Марії у Макіївці на Донеччині; |
| 2013 | - о. Владислав Лізун освятив відновлену протягом останніх 6 місяців каплицю Христа Розіп'ятого в костелі cв. Антонія Падуанського у Львові; |
| 2014 | - єпископ Антал Майнек консекрував костел св. Франциска у Мукачеві на Закарпатті; - єпископ Ян Пурвінський освятив каплицю св. Агнеси у Соколові на Житомирщині; |
| 2015 | - єпископ Леон Дубравський освятив наріжний камінь храму св. Франциска в Андрійківцях на Хмельниччині; - архієпископ Петро Мальчук освятив наріжний камінь майбутнього костелу св. Терези від Немовляти Ісуса в Ірпині біля Києва; |
| 2020 | - єпископ Віталій Кривицький освятив відновлений храм св. Терези від Немовляти Ісуса і нову Хресну дорогу у Кам'яному Броді на Житомирщині; |
| Наступна дата: жовтень, 05 | |
| 1856 | - костел св. Валентина у Раковці на Львівщині консекрував архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1990 | - Апостольський делегат в СРСР та Росії архієпископ Франческо Коласуонно освятив земельну ділянку під будівництво костелу у Довбиші на Житомирщині; |
| 2008 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новозбудований храм Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині; |
| 2013 | - архієпископ Станіслав Будзік (Польща) за участі єпископів Мар'яна Бучека, Яна Собіло, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка та Степана Менька (УГКЦ) консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2015 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Бердянську на Запоріжжі освятив меморіальну таблицю, присвячену консекрації храму; |
| 2017 | - тимчасову каплицю cвв. Апп. Петра і Павла у Сокільниках під Львовом освятив архієпископ Мечислав Мокшицький; |
| 2019 | - єпископ Віталій Скомаровський на території колишнього кладовища освятив земельну ділянку під будівництво храму у Горохові на Волині; - єпископ Леон Малий впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
У травні 1922 року радянська влада конфіскувала у храмі усі цінні церковні предмети, проте святиню (на відміну від інших одеських костелів) не було закрито. Після закриття 1949 року собору Успіння П.Д.М. костел св. Петра став парафіяльним. Святиня фактично була єдиним діючим католицьким храмом на півдні радянської України, а її настоятель о. Тадеуш Хоппе SDB з 1958 року понад 30 років був єдиним на цих теренах легально працюючим священником. Сюди приїздили віряни з Одеської, Миколаївської, Кіровоградської, Черкаської і Херсонської областей та Криму. Після смерті кишинівського священника о. Броніслава Ходоненка о. Тадеуш доїджав також у Кишинів, а пізніше - навіть у Київ. У 1991 році в Одесу, в костел св. Петра на запрошення о. Тадеуша приїхали з Польщі інші салезіанці, проте о. Тадеуш продовжував працювати настоятелем храму до березня 2003 року (помер у листопаді цього року у віці 90 років, його поховали на місцевому католицькому кладовищі). Тут служив настоятелем вихованець о. Тадеуша майбутній єпископ о. Віталій Кривицький SDB з 2014 року до свого призначення архіпастирем. 16 березня 2019 року костел було проголошено малою базилікою.
Парафію обслуговують оо.-салезіанці (товариство св. Франциска Салезького), працюють тут також черниці-салезіанки (згромадження Дочок Марії Помічниці).
