|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
65045 Одеса,
вул. Гаванна, 5,
+380 (48) 223-89-20,
f.b.: st.petrus.od
Перша згадка про замок-порт Кацюбіїв, який у різні часи називали також Кацюбий, Качибей, Коцюбїїв, Хаджибей, Гаджибей, Аджибей, датується 1415 роком. 27 травня (7 червня) 1794 року Катерина II підписала рескрипт про влаштування в Хаджибеї військової гавані і пристані для купецьких суден. Одеса як нова назва Хаджибея вперше з'явилася у документі 1795 року. Завдяки вдалому географічному розташуванню Одеса швидко перетворилася з невеликого поселення в торговельний, промисловий і науковий центр європейського значення. В її розвиток внесли дуже вагомий вклад імігранти-католики з Європи. Нині місто є обласним центром з населенням понад мільйон мешканців.
На початку ХХст. одеський храм Успіння Пресвятої Діви Марії вже став надто малим для постійно зростаючої римсько-католицької спільноти міста. Тому 1904 року відбулось урочисте закладення наріжного каменя під будівництво нового мурованого костелу по вулиці Гаванній. Земельну ділянку, а також 20 тисяч рублів на його спорудження пожертвував П'єр Вассаль, проект святині підготував його племінник інженер Олександр Вассаль (за іншою інформацією - архітектор Артур Л'юікс та інженер Карл Яковичем Меснер). Кошти на будівництво надали також інші католицькі сім'ї французького походження, тому цей храм називали в народі 'французьким' (ще й тому, що його відвідували французькі моряки з кораблів, що прибували в Одесу).
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 15 | |
| 1895 | - освячено наріжний камінь костелу Преображення Господнього у Семаківці на Тернопільщині; |
| 1913 | - архієпископ Йосиф Більчевський урочисто коронував образ Матері Божої Неустанної Допомоги головного вівтаря костелу Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
| 1962 | - помер у Варшаві колишній архієпископ-митрополит Львівський Євгеній Базяк, похований в Кракові у Вавельській катедрі; |
| 2011 | - ординарій Київсько-Житомирський єпископ Ян Пурвінський зрікся з уряду, призначено ординарієм дієцезії з наданням титулу архієпископа ad personam єпископа Петра Мальчука; |
| 2019 | - єпископ Броніслав Бернацький впровадив реліквії св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського
у Южноукраїнську на Миколаївщині; - єпископ Едуард Кава впровадив мощі св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині; |
| 2021 | - о. Вісвалдаса Кулбокаса призначено Апостольським нунцієм в Україні і титулярним архієпископом Мартани; |
| Наступна дата: червень, 16 | |
| 1765 | - майбутнього єпископа Луцького о. Фелікса Турського, призначеного правлячим єпископом Холмським, висвятив на єпископа у Холмі ординарій Луцький Антоній Воллович; |
| 1897 | - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Фразі на Івано-Франківщині; |
| 1979 | - майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Мар’ян Бучек висвячений на священника в Цєшанові Апостольським адміністратором Львівської архідієцезії в Любачеві єпископом Мар’яном Реховичем; |
| 1990 | - майбутній єпископ о. Ян Пурвінський освятив в Олевську на Житомирщині пристосовану каплицю Воздвиження Хреста Господнього; |
| 1997 | - у Баранівці на Житомирщині освячено новозбудований поруч зі костелом св. Станіслава Костки будинок францисканського новіціату; |
| 2007 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив наріжний камінь костелу cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
| 2008 | - офіційне відкриття першого в Харківсько-Запорізькій дієцезії споглядального монастиря (сс.-кармеліток босих) у Покотилівці на Харківщині; |
| 2012 | - єпископ Ян Пурвінський освятив дзвін костелу Воздвиження Хреста Господнього в Олевську на Житомирщині; |
| 2015 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив наріжний камінь під будівництво Дому Милосердя у Львові на Збоїщах; |
| 2018 | - єпископ Леон Малий освятив у головному вівтарі подарований новий образ покровителя храму cв. Антонія у Верхніх Петрівцях на Буковині; |
| 2019 | - архієпископ Мечислав Мокшицький у присутності єпископа Антала Майнека консекрував новозбудований храм Пресвятої Трійці у Драчині на Закарпатті; - єпископ Едуард Кава освятив відновлену ще 2017 року дзвіницю з трьома новими дзвонами у костелі Пресвятої Трійці у Поморянах на Львівщині; |
Будівництво цього костелу в Одесі завершилось 1913 року. 25 вересня цього ж року його освятив під титулом св. Ап. Петра єпископ Тираспольський Йосиф Кесслер (це не була консекрація, оскільки святиня ще потребувала викінчення та оснащення). Вона отримала статус філіального храму парафії Успіння Пресвятої Діви Марії. До революції її та 'французьку' громаду вірян обслуговував один із чотирьох парафіяльних вікаріїв о. Огюст Манильє, який опікувався костелом від початку його спорудження, а під час громадянської війни покинув Одесу. Станом на 1921 рік храм мав лише один вівтар.
У травні 1922 року радянська влада конфіскувала у храмі усі цінні церковні предмети, проте святиню (на відміну від інших одеських костелів) не було закрито. У ній змінилось вісім душпастирів, які почергово були репресовані радянською владою. Під час ІІсв. війни і деякий час після неї в костелі працювали священники-іноземці. Після закриття 1949 року собору Успіння П.Д.М. храм св. Петра став парафіяльним. Його обслуговували оо. Олександр Самосенко (до 1950 року) та Вітольд Браніцький (до 1958 року). Святиня фактично була єдиним діючим католицьким храмом на півдні радянської України, а її настоятель о. Тадеуш Хоппе SDB з 1958 року понад 30 років був єдиним на цих теренах легально працюючим священником. Сюди приїздили віряни з Одеської, Миколаївської, Кіровоградської, Черкаської і Херсонської областей та Криму. Після смерті кишинівського священника о. Броніслава Ходоненка о. Тадеуш доїджав також у Кишинів, а пізніше - навіть у Київ.
У 1991 році в Одесу, в костел св. Петра на запрошення о. Тадеуша приїхали з Польщі інші салезіанці, проте о. Тадеуш продовжував працювати настоятелем храму до березня 2003 року (помер у листопаді цього року у віці 90 років, його поховали на місцевому католицькому кладовищі). Тут служив настоятелем вихованець о. Тадеуша майбутній єпископ о. Віталій Кривицький SDB з 2014 року до свого призначення архіпастирем. 16 грудня 2015 року костел передали у власність Церкві. 21 лютого 2016 року архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископа Броніслава Бернацького заклав у стіну храму камінь з гробу святого Петра у Ватикані, освятив меморіальну плиту над ним та новий амвон. 16 березня 2019 року за участю Апостольського нунція в Україні архієпископа Клаудіо Ґуджеротті, єпископів Станіслава Широкорадюка і Яцека Пиля костел було проголошено малою базилікою.
Парафію св. Ап. Петра в Одесі обслуговують оо.-салезіанці (товариство св. Франциска Салезького), працюють тут також черниці-салезіанки (згромадження Дочок Марії Помічниці).
Головна сторінка