67462 Щербанка,
вул. Центральна, 74
Поселення на місці вже існуючої з кінця XVIIIст. Бузіянівки (Шербанова) заснували 1808 року німецькі переселенці із суміжного із Німеччиною французького регіону Ельзас, назвавши його Ельзасом. У 1859р. тут проживало 1176 мешканців, 1887 року - 2011, 1897 року - 1886, 1916 року - 1641, нині - понад 1400 осіб. У 1944р. жителі німецького походження виїхали до Німецького рейху, а 1945 року село назвали Щербанкою (втім, ця назва зустрічається ще перед Ісв. війною).
Католики латинського обряду становили переважну більшість населення Ельзаса та належали до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії в Мангеймі (нині - Кам'янка). Першу муровану святиню, яка вже тоді отримала титул св. Ангелів-Охоронців, збудували своїм коштом 1828 року ще в складі Кам'янецької дієцезії. Пізніше вже в рамках Тираспольської дієцезії вона стала філіальним храмом мангеймської парафії.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 15 | |
| 1895 | - освячено наріжний камінь костелу Преображення Господнього у Семаківці на Тернопільщині; |
| 1913 | - архієпископ Йосиф Більчевський урочисто коронував образ Матері Божої Неустанної Допомоги головного вівтаря костелу Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
| 1962 | - помер у Варшаві колишній архієпископ-митрополит Львівський Євгеній Базяк, похований в Кракові у Вавельській катедрі; |
| 2011 | - ординарій Київсько-Житомирський єпископ Ян Пурвінський зрікся з уряду, призначено ординарієм дієцезії з наданням титулу архієпископа ad personam єпископа Петра Мальчука; |
| 2019 | - єпископ Броніслав Бернацький впровадив реліквії св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського
у Южноукраїнську на Миколаївщині; - єпископ Едуард Кава впровадив мощі св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині; |
| 2021 | - о. Вісвалдаса Кулбокаса призначено Апостольським нунцієм в Україні і титулярним архієпископом Мартани; |
| Наступна дата: червень, 16 | |
| 1765 | - майбутнього єпископа Луцького о. Фелікса Турського, призначеного правлячим єпископом Холмським, висвятив на єпископа у Холмі ординарій Луцький Антоній Воллович; |
| 1897 | - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Фразі на Івано-Франківщині; |
| 1979 | - майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Мар’ян Бучек висвячений на священника в Цєшанові Апостольським адміністратором Львівської архідієцезії в Любачеві єпископом Мар’яном Реховичем; |
| 1990 | - майбутній єпископ о. Ян Пурвінський освятив в Олевську на Житомирщині пристосовану каплицю Воздвиження Хреста Господнього; |
| 1997 | - у Баранівці на Житомирщині освячено новозбудований поруч зі костелом св. Станіслава Костки будинок францисканського новіціату; |
| 2007 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив наріжний камінь костелу cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
| 2008 | - офіційне відкриття першого в Харківсько-Запорізькій дієцезії споглядального монастиря (сс.-кармеліток босих) у Покотилівці на Харківщині; |
| 2012 | - єпископ Ян Пурвінський освятив дзвін костелу Воздвиження Хреста Господнього в Олевську на Житомирщині; |
| 2015 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив наріжний камінь під будівництво Дому Милосердя у Львові на Збоїщах; |
| 2018 | - єпископ Леон Малий освятив у головному вівтарі подарований новий образ покровителя храму cв. Антонія у Верхніх Петрівцях на Буковині; |
| 2019 | - архієпископ Мечислав Мокшицький у присутності єпископа Антала Майнека консекрував новозбудований храм Пресвятої Трійці у Драчині на Закарпатті; - єпископ Едуард Кава освятив відновлену ще 2017 року дзвіницю з трьома новими дзвонами у костелі Пресвятої Трійці у Поморянах на Львівщині; |
Будівництво наступного мурованого костелу (теж коштом вірян) в Ельзасі розпочали, швидше за все, ще перед закладенням наріжного каменя, яке 25 (13 за юліанським календарем) травня 1891 року здійснив уродженець парафії св. Франциска Ксаверія у Раштадті (нині - Поріччя) о.-диякон Купріян (Кирияк) Рейхарт, який тоді ще навчався у Саратовській духовній семінарії. Святиня із вежею понад 40 метрів отримала три вівтарі, головний з яких містив образ св. Гариїла, Архангела (тому храму інколи приписують аналогічний титул), а бічні - Пресвятої Діви Марії і св. Йосифа, а також інше досить значне оснащення, яке до того ж було суттєво збільшене у наступні роки. 6 листопада (25 жовтня за юліанським календарем) наступного року новоспоруджений храм консекрував під старим присвяченням св. Ангелам-Охоронцям єпископ Тираспольський Антон Церр.
Від 1895 року по 1911 рік ельзаських вірян обслуговував вже згаданий та висвячений 1893 року на священника о. Рейхард. Спочатку він працював в якості вікарія-експозита, а потім і настоятеля-куратора, оскільки при ньому філія в Ельзаці стала парафією, яка охопила десяток навколишніх населених пунктів із філіальним костелом у Єреміївці та загальною чисельністю понад 2100 вірян. Принаймні, у 1912-1917 роках в Ельзасі служив о. Фердинанд Гірш. Від 1915 року єреміївську філію вже обслуговував не ельзаський настоятель, а окремий душпастир. Перед І світовою війною парафія разом із філією нараховувала понад 2300 вірних.
О. Рейхарда, який залишив глибокий слід в ельзаській парафії, радянська влада заарештувала 1935 року, 1936 року відправила на заслання в Казахстан, де його 1938 року повторно було арештовано та розстріляно. У радянські часи частину костелу перетворили на шкільний спортивний зал, потім використовували за різним призначенням. Нині пустує та руйнується.
Костели і каплиці України