|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
36002 Полтава,
вул. Марата, 16,
+380 (5322) 208-75,
f.b.: rkc.poltava
Іпатіївський список «Повісті минулих літ» 1174 року згадує сіверське місто під назвою «Лтава» (ймовірно, що від назви річечки Лтава, правої притоки Ворскли). Згодом місто назвали «По-Лтава», як таке, що розташоване по Лтаві. За останніми дослідженнями часом заснування Полтави вважається 899 рік, а сучасна назва міста зафіксована у документах 1430 року. З 1648 до 1775 роки Полтава була військово-адміністративним центром Полтавського полку в складі Гетьманської України. У 1802р. стала губернським центром, а в радянські часи - обласним. Населення - понад 288 тисяч мешканців.
Наприкінці XVIIIст. полтавець І. Котляревський на основі полтавського діалекту народної мови створив українську літературну мову. Але нині полтавці все частіше відмовляються від корінної мови Русі на користь так званої 'російської', яку штучно створили у Московії наприкінці XVIII - на початку XIX століть на основі місцевого діалекту церковно-слов'янської мови - православної латині. Століттями русинів-українців лякали жупелом КАТОЛИЦЬКОЇ ЛАТИНІЗАЦІЇ, проте навіть в Західній Україні, де зберігся найбільший католицький вплив, розмовляють досі корінною мовою, тоді як інша частина Русі, особливо Лівобережжя, все більше переходить на модернізований варіант ПРАВОСЛАВНОЇ ЛАТИНІ!
З початку 90-х років XX століття полтавських римо-католиків обслуговували оо.-мар'яни з Харкова. Оскільки старий полтавський костел Воздвиження Хреста Господнього ще до війни знищила радянська влада, то у 1994 році було придбано старий будинок на вул. Марата, 16, і після невеликого ремонту вже на Різдво там відправили першу Месу. 3 грудня 1994 року єпископ Ян Пурвінський (парафія тоді належала до Києво-Житомирської дієцезії) затвердив статут парафії, а 17 березня 1995 року статут було зареєструвано рішенням Полтавського облвиконкому.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 19 | |
| 1761 | - освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті; |
| 1924 | - освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині; |
| 1929 | - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині; |
| 1930 | - освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині; |
| 1939 | - єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині; |
| 1997 | - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині; |
| 2013 | - у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест; |
| Наступна дата: травень, 20 | |
| 1850 | - о. Фердинанд Кан призначений першим єпископом-ординарієм новоствореної Херсонської дієцезії (від 1852 року - Тираспольської); |
| 1907 | - храм Пресвятого Серця Ісуса Христа у Грінталі на Донеччині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
| 1956 | - помер у Кракові колишній єпископ-помічник Луцько-Житомирський архієпископ Михаїл Годлевський, похоронений в крипті місцевого піярського костелу; |
| 2018 | - єпископ Едвард Кава освятив нові скульптури Пресвятого Серця Ісуса, Непорочного Серця Марії і св. Антонія в костелі Пресвятого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії у Стрілецькому на Львівщині; |
А 14 лютого 2002 рока на прохання єпископа Пурвінського до Полтави прибули оо.-облати Марії. Восени цього ж року перший настоятель парафії та майбутній єпископ о. Яцек Пиль OMI розпочав будівництво нової святині та помешкання для священників, яке було завершене 2004 року під керівництвом нового настоятеля о. Ромуальда Опєлкі OMI. 26 березня 2004 року храм освятив єпископ Станіслав Падевський OFM Cap.
Парафію і далі обслуговують оо.-облати Марії (згромадження Місіонерів Облатів Пресвятої і Непорочної Діви Марії). Тут також працюють черниці згромадження Дочок Божої Любові.
Головна сторінка