RÓWNE. Kościół p.w. św. Ap. Piotra i Pawła i Miłosierdzia Bożego / św. Józefa Oblubieńca (1930 - 1932). Rówieński obw., Rówieński r-n

33001 Рівне,
вул. Соборна, 213,
+380 (3622) 573-72,
f.b.: groups/rivne.katolyky

Вперше Рівне згадується у 1283р. у польскій хрониці «Rocznik kapituly krakowskiej» як один з населених пунктів Галицько-Волинського князівства. Магдебурзьке право отримало 1492 року. Від 1793 року - центр повіту, від 1939 року - обласний центр. У 1629р. тут проживало понад 3 тисячі мешканців, 1858 року - 5054, 1897 року - 24573, 1921 року - 30000, 1939 року - 43000, нині - понад 264 тисячі осіб.

Cпоруджений 1549 року перший дерев'яний храм св. Михаїла у Рівному замінили наступними дерев'яними у другій половині першого десятиліття XVIIст. та 1642 року. Мурований костел Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла постав у 1774-1813рр., але вже з кінця 40-х років ХІХст. через його поганий технічний стан богослужіння відбувались у цвинтарній каплиці Опіки св. Йосифа аж до освячення 1900 року новозбудованого храму Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського.

В 20-х роках ХХст. у Рівному розквартирували кілька військових з'єднань, яким на початку 30-х років знадобилась гарнізонна святиня, оскільки парафіяльний храм не міг вмістити таку кількість військових. Кошти на її спорудження виділило Міністерство військових справ, поступили також пожертви від самих військових, князя Януша Радзивіла та сенатора Михайла Скоковського. Проект костелу у модерністському стилі виготовив варшавський архітектор Вітольд Чечетт-Данілевич, який від 1929 року співпрацював із військовим відомством. Будівництвом опікувався призначений того ж 1929 року гарнізонний капелан о. Раймунд Бутримович.

Спорудження гарнізонного храму у Рівному розпочалось восени 1930 року. 8 грудня 1932 року відбулося освячення новозбудованого, але ще не викінченого костелу, ймовірно, під титулом св. Йосифа, Улюбленця. Принаймні, відтоді під таким титулом згадується новоутворена військова парафія, яка не належала до Луцької дієцезії і, відповідно, не подавалась у дієцезіальних схематизмах. Її адміністратором став о. Бутримович. 1934 року святиня отримала головний вівтар з білого і чорного алебастру, оздоблений скульптурами святих Петра і Павла. 30 червня цього ж року гарнізонний костел консекрував польовий єпископ Війська Польського Йосиф Гавліна.

У 1939 році радянська влада віддала колишній гарнізонний храм у Рівному Червоній Армії як примішення для культурних потреб, проте військові послуговувались ним як стайнями для коней. Під час німецької окупації костел знову став чинним, але наприкінці 40-х років його зачинили та використовували як кінозал, спортзал та за іншим призначенням. 26 жовтня 1991 року повернений (частково 1990 року та повністю 1 жовтня 1991 року) храм освятив єпископ Рафал Керницький OFM Conv. 20 січня 1998 року архієпископ Львівський Мар'ян Яворський, адміністратор відновленої Луцької дієцезії, надав костелу другий титул - Божого Милосердя.

Завдяки зусиллям багаторічного рівненського настоятеля о. Владислава Чайки, вірян та коштам жертводавців, у тому числі з-за кордону, протягом кількох десятиліть костел відремонтували і знову надали йому вигляду культової споруди, впорядкували також прилеглу територію, зокрема, встановили на ній скульптуру Матері Божої Фатімської та плити з молитвами різними мовами.

Петропавлівську парафію у Рівному обслуговують дієцезіальні священники, працюють черниці згромадження Сестер Божого Провидіння.

Вже згаданий колишній парафіяльний храм Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського у Рівному нині є залом органної і камерної музики, триває будівництво храму св. Йоана Павла ІІ, а раніше місто мало ще й каплиці: муровану цвинтарну Опіки св. Йосифа і дерев'яну св. Станіслава.