33001 Рівне,
вул. Соборна, 137
Вперше Рівне згадується у 1283р. у польскій хрониці «Rocznik kapituly krakowskiej» як один з населених пунктів Галицько-Волинського князівства. Магдебурзьке право отримало 1492 року. Від 1793 року - центр повіту, від 1939 року - обласний центр. У 1629р. тут проживало понад 3 тисячі мешканців, 1858 року - 5054, 1897 року - 24573, 1921 року - 30000, 1939 року - 43000, нині - понад 264 тисячі осіб.
Перший дерев'яний храм св. Михаїла у Рівному спорудили 1549 року коштом місцевої власниці Беати Острозької з Косьцелецьких, позашлюбної доньки короля Сигізмунда І (фундаційний акт датований 18 вересня 1548 року), проте у 70-х роках цього ж століття його знищили татари. У другій половині першого десятиліття XVIIст. чергова власниця Анна Островська із Костків збудувала наступний дерев'яний костел та 2 грудня 1608 року відновила попередню фундацію, яку 1 квітня 1619 року збільшив її син Януш.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: листопад, 11 | |
| 1729 | - освячено новоспоруджений тринітарський костел св. Михаїла і Навернення св. Павла у Луцьку; |
| 1863 | - новозбудований храм св. Архангела Михаїла консекрував архієпископ Львівський Франциск Вежхлейський; |
| 1923 | - інгрес до Львівської архікатедри архієпископа-митрополита Львівського Болеслава Твардовського; |
| 1928 | - освячено земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Остробрамської у Львові; |
| 1992 | - після завершення ремонту освятили костел cвв. Апп. Петра і Павла у Череші на Буковині; |
| 1994 | - відремонтований костел Всіх Святих у Букачівцях на Івано-Франківщині освятив єпископ Маркіян Трофим'як; |
| 2000 | - новозбудований костел св. Ядвіги у Жовтому Броді на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський; |
| 2004 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Джованні Лайоло майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Томас Галліксон; |
| 2016 | - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Антала Майнека і Ніла Лущака освятив перед Мукачівською катедрою скульптуру св. Мартина; |
| 2019 | - о. Микола Лучок призначений єпископом-помічником Мукачівської дієцезії; |
| 2020 | - єпископ Станіслав Широкорадюк відкрив та освятив створений з ініціативи єпископа Броніслава Бернацького пам'ятник знищеному храму св. Климентія в Одесі; |
| 2021 | - в каплиці св. Йосифа в Мукачеві на Закарпатті за участю Апостольського нунція в Україні архієпископа Вісвальдаса Кульбокаса освячено відреставрований орган початку ХІХ століття, привезений з парафії св. Фелікса в Округлій; |
| Наступна дата: листопад, 12 | |
| 1989 | - о. Антоній Андрущишин звершив першу післявоєнну Месу у храмі Успіння Пресвятої Діви Марії в Острозі на Рівненщині; |
| 1994 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив новозбудовану дзвіницю та 3 нових дзвони костелу cвв. Апп. Петра і Павла в Яворові на Львівщині; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив новозбудований Дім Милосердя у Львові на Збоїщах і каплицю св. брата Альберта у ньому; |
| 2022 | - єпископ Едвард Кава за участю єпископа Віталія Скоморовського урочисто освятив відремонтований костел св. Яна Кентійського у Лошневі на Тернопільщині; |
| 2024 | - Помер єпископ Броніслав Бернацький у вінницькій лікарні, похований на цвинтарі рідної парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Мурафі на Вінничині; |
Чергова дерев'яна святиня в Рівному постала 1642 року завдяки власниці Катерині Замойській з Островських (фундація 24 липня). 15 листопада 1650 року місцевий душпастир о. Симон Бжеський урочисто впровадив до храму подарований Яном та Регіною Чарнокозичами образ Матері Божої з Дитятком, який пізніше користувався великим вшануванням вірян. Чергову і вже муровану святиню почали споруджувати 1774 року завдяки зусиллям настоятеля о. Йосифа Пасіковського та коштам вірян, у першу чергу, братів Ксаверія, Олександра, Йосифа і Михаїла Любомирських.
1 січня 1793 року новозбудований, але ще не викінчений костел освятив під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла настоятель о. Йосиф Прасковський (за згодою єпископа Адама Нарушевича). Завершили спорудження, оздоблення та оснащення мурованого храму в Рівному 1813 року. Святиня отримала п'ять дерев'яних вівтарів, головний з яких містив вже згаданий та багато оздоблений образ Матері Божої з Дитятком. На початку ХІХст. парафія мала каплиці у Бармаках, Городку, Дядьковичах і Золотієві (нині - частина Рівного). Невдало вибране місце для рівненського костелу в заболоченій місцевості негативно вплинуло на його технічний стан, тому наприкінці 40-х років святиню довелось зачинити, а парафіяльною стала цвинтарна каплиця Опіки св. Йосифа.
На початку 50-х років рівненську парафію обслуговував о. Станіслав Мороз, Городок з каплицею вже став філією, а каплиці існували не тільки в Золотієві, але й в Омелянах, Орестові та Хотині. У 1858 році спроба князя Казимира Любомирського збудувати новий храм у місті завершилась невдачею через опір царської влади. У 70-х роках понад 1200 вірян адмініструвались о. Яном Левковичем (згадуються ті ж каплиці, що й раніше, а також згадана цвинтарна), у 90-х роках і пізніше від 2400 до понад трьох тисяч вірних перебували під опікою адміністратора о. Томаша Чайковського. Саме завдяки його зусиллям, за проектом і під керівництвом архітектора Константина Войцеховського при ймовірному фінансуванні Романа Сангушка із Славути наприкінці 90-х років ХІХст. в Рівному нарешті було завершено спорудження мурованого храму, який 7 жовтня 1900 освятили під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського.
Принаймні, від 1902 року і до Ісв. війни парафію у Рівному адміністрував о. Казимир Нановський, якого на початку 20-х роках замінив о. Станіслав Кузьмінський. Йому вдалось підготувати храм до урочистого освячення, яке 1922 року здійснив єпископ Луцько-Житомирський Ігнатій Дубовський, а також 1926 року відремонтувати святиню та розписати її інтер'єр. Від 1928 року парафію обслуговував настоятель о. Людовик Сиревич, наприкінці 30-х років її чисельність перевищила вісім з половиною тисяч осіб у місті та двадцяти чотирьох сусідніх селах.
Костел у Рівному діяв до 1958 року, доки його не закрила радянська влада. У ньому працював Слуга Божий о. Серафин Кашуба, якого вислали в Казахстан. Будівлю храму 'переробили' на світську, демонтувавши хрести та вежі, і використовували спочатку як кінотеатр «Глобус», а потім (з 80-х років по сьогоднішній день) - як зал органної і камерної музики (орган встановили 1989 року). Останні роки місцеві віряни добиваються повернення колишньої святині. Проте у березні 2017 року Комунальна комісія облради вирішила відмовити їм у цьому, не дозволивши навіть почергово відправляти там богослужіння, як це робиться у київському костелі св. Миколая чи львівському костелі св. Марії Магдалини.
Втім, 13 червня 2023 року в колишньому костелі у Рівному таки відбулась урочиста Меса під проводом єпископа Віталія Скомаровського з освяченням на фасаді колишнього храму пам'ятної таблиці останньому його душпастирю о. Кашубі.
В якості парафіяльного у Рівному використовується колишній гарнізонний костел cвв. Апп. Петра і Павла, нині також триває будівництво храму св. Йоана Павла ІІ, а раніше тут були каплиці: вже згадана мурована цвинтарна Опіки св. Йосифа і дерев'яна св. Станіслава.
Костели і каплиці України