БЕРЕЗНЕ. Колишній костел св. Каетана (1813 - 1817). Рівненська обл., Рівненський р-н

34600 Березне,
вул. Івана Франка

Перша письмова згадка про Березне, яке називалось також Андріїв, датується 1445 роком, є також згадка у 1549 і 1552 роках. У 1584р. поселенню 'Березне або Андріїв' надали магдебурзьке право. 1880 року у містечку проживало дві з половиною тисячі мешканців, 1900 року - понад 4 тисячі, 1921 року - 5385, 2022 року - понад 13 тисяч осіб. У 1957р. Березне отримало статус селища (міського типу), 2000 року - міста. Було райцентром, а від 2020 року входить до Рівненськогоь району.

Перший (дерев'яний) костел у Березному постав 1616 року коштом Миколая Семашки, проте наприкінці цього ж століття був зруйнований козаками і татарами. Відбудували святиню (знову із дерева) 1717 року та оснастили її 1740 року завдяки Яну Даниловичу. Від 1749 року храм був філіальним парафії у Тучині.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 09
1705 - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський;
1718 - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині;
1774 - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку;
1938 - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський;
- новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда;
2013 - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному;
Наступна дата: жовтень, 10
1717 - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха;
1737 - інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри;
1775 - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі;
1837 - єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині;
1892 - єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині;
1906 - о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським;
1937 - новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан;
1998 - єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником;
- костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій;
1999 - єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі;
- костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський;
2009 - єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі;
2020 - новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк;
- єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині;
Джерело фотознімка: Włodzimierz Dębski

Самостійну парафію у Березному заснували 27 серпня 1765 року, приблизно тоді ж постав також за містечком на відстані кількох кілометрів від костелу парафіяльний цвинтар, де з часом збудували дерев'яну каплицю із одним дерев'яним вівтарем. А місцевий дерев'яний парафіяльний храм замінили мурованим лише у першій чверті наступного століття. А саме, 23 вересня 1813 року урочисто вмурували наріжний камінь під будівництво з фундації Михайла Коженьовського та його дружини Анни (Богатко) мурованого костелу, яке завершили 21 жовтня 1817 року.

Джерело фотознімка: A. Choromański

Після належного оснащення храм у Березному консекрував у 1826 році єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський. В середині ХІХст. парафію осблуговував настоятель о. Станіслав Ловецький, мала вона тоді каплиці у Моквині, Друхові, а також цвинтарну та іншу (ймовірно, колишній парафіяльний котсел) у Березному. У другій половині 70-х років парафією, що нараховувала близько 1300 вірян, опікувався настоятель о. Феліціян Томашевський. Додались каплиці в Хотині та в Томаш(полі/городі)-Сехах, проте вже не згадується інша каплиця у Березному (лише цвинтарна).

Наприкінці 80-х - та в 90-х роках ХІХст. в парафії у Березному чисельністю близько 2200 вірних служив о. Теодор Ліхтанський, якого пізніше замінив адміністратор о. Йосиф Шейнер. З її складу вийшов Томашгород зі своєю каплицею. Перед І світовою війною понад 3800 парафіян обслуговував адміністратор о. Петро Массальський, у складі парафії залишилась лише каплиця у Моквині. Парафіяльний храм станом на 1921 рік мав дерев'яний головний вівтар із шістьма колонами, скульптурами Христа Розіп'ятого в центрі та апостолів Петра і Павла з боків. Чотири бічні дерев'яні вівтарі містили відповідно образи Діви Марії з Немовлям Ісусом і св. Йосифом, св. Йосифа, св. Каетана і св. Теклі. Був орган 1908 року роботи Войтеха Ганди. Поблизу костелу знаходились муровані триярусна дзвіниця з трьома дзвонами та парафіяльний будинок, а також інші будівлі (переважно - дерев'яні). До парафіяльного будику прилягав парк із каплицею-усипальницею місцевих землевласників Малинських (її після осквернення 1920 року більшовицькими військами освятив 18 березня 1921 року о. Качоровський). Парафіяльне кладовище на той час мало вже чотири муровані каплиці.

У 20-х роках ХХст. аж до 1938 року парафію у Березному чисельністю до понад 2600 вірних у чотирьох десятках сусідніх наслених пунктах обслуговував адміністратор (потім - настоятель) о. Петро Качоровський, під кервіництвом якого У 1927 році відбулась реставрація костелу. У 1938 році настоятелем став о. Мечислав Россовський. 6 червня 1945 року він відправив прощальну Святу Месу і разом із своїми вірянами виїхав до Польщі. Храм за радянської влади використовували як зерносховище, а від 1955 року - як молочарню. 1963 року колишню святиню розібрали. На місці колишнього парафіяльного цвинтаря облаштовано парк. У 2013 року тут завдяки зусиллям та коштам колишніх мешканців-поляків постав пам'ятник-лапідаріум зі згадкою про костел.

Залишки костелу.
Джерело фотознімка: Włodzimierz Dębski
СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми