ЯЦЬКОВИЧІ-Поташня. Колишній костел св. Йосифа, Улюбленця Пресвятої Діви Марії (1936 - 1939). Рівненська обл., Рівненський р-н

34641 Яцьковичі,
вул. Зарічна

Село Яцьковичі було засноване у другій половині XIX століття родиною дрібних поміщиків Яцьковицьких і населене переважно українцями. А колишнє переважно польське село (Рудня) Поташня, що нині є частиною Яцьковичів, заснували мазури, які копали тут руду та випалювали цеглу, а відходи виробництва (поташ) висипали вздовж річки. 1943 року внаслідок братовбивчого українсько-польського конфлікту ці села були взаємно зруйновані. Нині у Яцьківцях проживає понад 1200 мешканців. Село входило до Березнівського району, а від 2020 року є частиною Рівненського.

Католики латинського обряду Поташні і Яцьковичів, ймовірно, належали до парафії св. Каетана у Березному. У 1923-1924 роках у Поташні було засновано парафію, якою став опікуватись адміністратор о. Франциск Рутковський.

Дерев'яний костел
Дерев'яний костел

Завдяки його зусиллям і коштам близько трьох з половиною тисяч парафіян, що проживали також у трьох десятках навколишніх сіл і хуторів, 1925 року Поташня отримала перший (дерев'яний) костел св. Йосифа, Улюбленця Пресвятої Діви Марії. У 1927 році о. Рутковського замінив настоятель о. Йосиф Олександрович, наступного, 1928 року адміністратором став о. Раймонд Козич, ще через рік - о. Стефан Іваніцький, а 1932 року настоятелем призначили о. Фаустина Лісіцького. В середині 30-х років парафію перейняв настоятель о. Юлій Януш, який 1936 року розпочав у селі будівництво мурованого храму, що мав замінити дерев'яний, за проектом у стилі пізнього модерну молодого львівського архітектора Оттона Федака.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: січень, 24
На цю дату відсутня інформація про важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Наступна дата: січень, 25
2004 - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив нижній костел Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова;
Фотознімок: Włodimierz Sławosz Dębski

Споруджували костел у Поташні будівничі із Березного при допомозі парафіян. Цеглу для святині виробляли на місцевій цегельні майстри Боровець Тимофій Юхимович та Климчук Дмитро Іванович. 1939 року храм, в основному, вже був збудований, проте, схоже, так і залишився не повністю викінченим та оснащеним, хоча в ньому вже проводились богослужіння. Наприкінці 30-х років чисельність вірян в парафії перевищила п'ять тисяч осіб. У 1943 році костел у Поташні зазнав руйнування під час нападу вояків УПА, а після війни залишки римсько-католицької святині розібрали, використавши отриманий будматеріал при спорудженні будинку культури.

Фотознімок: Włodimierz Sławosz Dębski

На колишньому парафіяльному цвинтарі 2013 року було встановлено хрест із двома гранітними стелами в пам'ять про парафію та її костел.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.