|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
35220 Лисин
Вперше Лисин у документах згадується 1512 роком, проте оборонне городище тут з'явилось значно раніше. У першій половині ХVIІст. був одним із осередків розвитку аріанства, мав аріанський храм (на місці колишнього городища), який пізніше замінив костел. Лисин належав до Демидівського району, а тепер входить до Дубенського. Населення - близько двох сотень мешканців.
Після заборони аріанства у другій половині ХVIІст. на місці аріанської святині постала католицька дерев'яна каплиця, яку 1724 року замінив дерев'яний костел, збудований коштом родини Древньовських. Є інформація, що 1761 року Святіший Отець Климентій ХІІІ встановив для місцевого храму відпуст 6 серпня. У 1777 році тут була заснована самостійна парафія, яка охопила також сусідні села та налічувала до тисячі вірян.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: березень, 26 | |
| 1838 | - колишній Львівський архієпископ-митрополит Андрій Анквіч помер у Празі (Чехія), похоронений у крипті Празької архікатедри; |
| 1974 | - у Мукачеві народився майбутній єпископ-помічник Мукачівський Микола Лучок; |
| 2004 | - костел Воздвиження Хреста Господнього у Полтаві освятив єпископ Станіслав Падевський; |
| Наступна дата: березень, 27 | |
| 1885 | - номіновано на посаду Львівського архієпископа-митрополита єпископа Северина Моравського; |
| 1990 | - о. Віктор Антонюк освятив повернений костел св. Анни у Сторожинці на Буковині; |
| 2002 | - Апостольську адміністратуру Закарпаття піднесено до рангу Мукачівської дієцезії, її адміністратор єпископ Антал Майнек номінований ординарієм Мукачівським, собор св. Мартина у Мукачеві отримав статус кафедрального; |
У 1792-1880 роках завдяки зусиллям та коштам тодішнього настоятеля о. Станіслава Карповіча та парафіян Якубовського, Моссаковського і Стрильницького на місці дерев'яного костелу, який розібрали, спорудили мурований, у стилі ампір. 6 серпня 1800 року у ньому відправили першу Месу. Тут була чудодійна ікона із зображенням Ісуса Христа і тридцяти трьох хрестів пензля художника італійської школи, вивезена із Італії під час Італійської компанії французьких військ наприкінці XVIIIст. Цей образ потрапив до генерала Вікентія Шептицького, котрий подарував його філіальному костелу Пресвятої Трійці у Боремлі, звідки завдяки тодішньому настоятелю о. Домініку Завадському і опинився у Лисині у 30-х роках XIXст. після передачі православним цього храму. Паломництво до чудотворної ікони було настільки чисельним, що о. Завадський, щоб його не звинуватили в окатоличенні населення та не відібрали костел, ініціював 1849 року будівництво у Лисині православної церкви, яке частково профінансували католики.
Відомо, що наступними настоятелями у Лисині були оо. Антоній Йонас, Вікентій Калькус та Корнелій Рутковський, а 1923 року - адміністратором о. Францішек Топольський. У 30-х роках настоятелем служив о. Болеслав Стасевич, а парафія охоплювала понад три десятка сусідніх сіл (близько півтори тисячі вірних). Її діяльність була припинена в липні 1943 року, коли костел був спалений бойовиками УПА разом із чудотворною іконою. Після війни мури храму розібрали місцеві жителі на льохи та хліви.
Головна сторінка