 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
35645 Птича
Вперше у документах Птича згадується 1545 роком. Була містечком. У 1906 році тут проживало лише трохи більше тисячі мешканців, переважно українців, а станом на сьогодні їх чисельність майже не змінилась. Нині є селом, яке належить до Дубенського району.
Фундація першого (дерев'яного) костелу у Птичі відбулась 2 жовтня 1632 року Владиславом Заславським-Острозьким, який 13 квітня 1636 року збільшив свої пожертви на парафію. Цей храм освятили 14 серпня 1641 року. 2 жовтня 1642 року Заславський-Острозький обдарував парафію додатковим фінансово-матеріальним забезпеченням. Проте під час козацько-польських військових протистоянь ця святиня зазнала руйнування.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 13 | |
| 1842 | - у Гвіздці (парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії) на Івано-Франківщині народився майбутній єпископ-помічник Львівський та кардинал Ян Пузина; |
| 1897 | - освячено новоспоруджений костел Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині; |
| 1922 | - єпископ Болеслав Твардовський під час візитації парафії освятив костел св. Яна Непомуцького у Таурові на Тернопільщині; |
| 1936 | - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині; |
| 2008 | - новоспоруджений храм Всіх Святих i Матері Божої Фатімської у Дубищі на Волині освятив єпископ Маркіян Трофим’як; |
| Наступна дата: вересень, 14 | |
| 1764 | - у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський; |
| 1776 | - помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський; |
| 1825 | - єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св. Йоана Непомуки в Куні на Вінничині; |
| 1897 | - освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині; |
| 1918 | - призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського; |
| 1906 | - освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1924 | - архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині; |
| 1930 | - освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині; |
| 1988 | - храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги; |
| 1990 | - освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині; |
| 1991 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині; |
| 1992 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині; |
| 1997 | - в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із
колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський; - освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1998 | - єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині; |
| 2005 | - відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ; |
| 2020 | - у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста; |
5 січня 1726 року черговий місцевий власник Олександр Любомирський підтвердив надані раніше дотації парафії у Птичі та додав нові, за рахунок яких завдяки зусиллям настоятеля (від 1716 року) о. Якова Шиманського храм повністю відбудували. Він мав три різьблені дерев'яні вівтарі з кам'яними порталами: головний (Пресвятої Трійці) та бокові - Ісуса Христа і св. Анни. А також п’ятиголосий орган, дерев’яну, оздоблену малюнками підлогу та розписані зображеннями святих і релігійних подій стіни. Було також збудовано поруч парафіяльний будинок та інші споруди. Парафія, яку єпископ Луцький Стефан Рупневський відновив 20 травня 1726 року, забезпечувала свою діяльність завдяки доходам із наданих фундаторами чисельних земельних наділів, що охоплювали містечко з усіх сторін, а також з прибутків від позик під проценти.
Нову дерев'яну святиню на мурованому фундаменті у Птичі збудував 1787 року настоятель парафії о. Матвій Лєблас. Храм мав також три вівтарі, у тому числі головний із образом Пресвятої Трійці, що коронує Матір Божу, та іконою із старого костелу св. Франциска Ксаверія. 1827 року парафія мала чотири каплиці - у Березі, Стовпці, Повчі і Боремелі. У 70-х - 80-х роках ХІХ століття від тисячі до майже двох тисяч парафіян обслуговував адміністратор о. Йосиф Багінський, а філіальні каплиці мали Берег, Верба і Козин. Принаймні, від 1906 року до І світової війни парафією у Птичі опікувався куратор о. Віктор Орачевський (чисельність вірян збільшилась до 2200 осіб, а каплиця залишилась лише у Козині). Від 1921 року адміністатором, а потім і настоятелем, у Птичі служив о. Олександр Пузиревич, якого у 30-х роках замінив о. Казимир Соколовський.
Останній настоятель о. Вікентій Ях виїхав із Птичі після попередження про напад вояків УПА, що відбувся 4 серпня 1943 року. Тоді ж вони і спалили костел. Пізніше на його місці було встановлено православний хрест.
