 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
35645 Птича
Вперше у документах Птича згадується 1545 роком. Була містечком. У 1906 році тут проживало лише трохи більше тисячі мешканців, переважно українців, а станом на сьогодні їх чисельність майже не змінилась. Нині є селом, яке належить до Дубенського району.
Фундація першого (дерев'яного) костелу у Птичі відбулась 2 жовтня 1632 року Владиславом Заславським-Острозьким, який 13 квітня 1636 року збільшив свої пожертви на парафію. Цей храм освятили 14 серпня 1641 року. 2 жовтня 1642 року Заславський-Острозький обдарував парафію додатковим фінансово-матеріальним забезпеченням. Проте під час козацько-польських військових протистоянь ця святиня зазнала руйнування.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: січень, 26 | |
| 1776 | - у головний вівтар костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Гвіздці на Івано-Франківщині урочисто встановили образ Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії; |
| Наступна дата: січень, 27 | |
| 1760 | - о. Адам Красінський, призначений ординарієм Кам'янець-Подільським, рукоположений в єпископи в Скєрнєвічах (Польща) митролитом Гнєзненським і колишнім Львівським Владиславом Лубенським; |
| 2008 | - нову каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові освятив єпископ Броніслав Бернацький; |
5 січня 1726 року черговий місцевий власник Олександр Любомирський підтвердив надані раніше дотації парафії у Птичі та додав нові, за рахунок яких завдяки зусиллям настоятеля (від 1716 року) о. Якова Шиманського храм повністю відбудували. Він мав три різьблені дерев'яні вівтарі з кам'яними порталами: головний (Пресвятої Трійці) та бокові - Ісуса Христа і св. Анни. А також п’ятиголосий орган, дерев’яну, оздоблену малюнками підлогу та розписані зображеннями святих і релігійних подій стіни. Було також збудовано поруч парафіяльний будинок та інші споруди. Парафія, яку єпископ Луцький Стефан Рупневський відновив 20 травня 1726 року, забезпечувала свою діяльність завдяки доходам із наданих фундаторами чисельних земельних наділів, що охоплювали містечко з усіх сторін, а також з прибутків від позик під проценти.
Нову дерев'яну святиню на мурованому фундаменті у Птичі збудував 1787 року настоятель парафії о. Матвій Лєблас. Храм мав також три вівтарі, у тому числі головний із образом Пресвятої Трійці, що коронує Матір Божу, та іконою із старого костелу св. Франциска Ксаверія. 1827 року парафія мала чотири каплиці - у Березі, Стовпці, Повчі і Боремелі. У 70-х - 80-х роках ХІХ століття від тисячі до майже двох тисяч парафіян обслуговував адміністратор о. Йосиф Багінський, а філіальні каплиці мали Берег, Верба і Козин. Принаймні, від 1906 року до І світової війни парафією у Птичі опікувався куратор о. Віктор Орачевський (чисельність вірян збільшилась до 2200 осіб, а каплиця залишилась лише у Козині). Від 1921 року адміністатором, а потім і настоятелем, у Птичі служив о. Олександр Пузиревич, якого у 30-х роках замінив о. Казимир Соколовський.
Останній настоятель о. Вікентій Ях виїхав із Птичі після попередження про напад вояків УПА, що відбувся 4 серпня 1943 року. Тоді ж вони і спалили костел. Пізніше на його місці було встановлено православний хрест.
