|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
35680 Смига
Смига постала на початку 60-х років XIXст., землевласник граф Олександр Берг у 80-х - 90-х роках оселив тут десять німецьких сімей деревообробників та заснував лісопильню. Потім проклали залізницю, розширили при наступному власникові Кенне деревообробку, а поселення робітників назвали Кеннебергом на честь засновників. Проте офіційно село залишалось Смигою, що зафіксовано 1906 року (тоді тут проживало 233 осіб) та на австро-угорських картах періоду Ісв. війни. І лише у польський період стало Кеннебергом, проте лише до 1928 року. Нині селище (міського типу) має майже 2700 мешканців.
Католики латинського обряду Смиги належали до парафії св. Станіслав єп. мч. у Кременці, проте лише на початку 30-х років спромоглись розпочати підготовку до спорудження своєї святині.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 05 | |
| 1856 | - костел св. Валентина у Раковці на Львівщині консекрував архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1990 | - Апостольський делегат в СРСР та Росії архієпископ Франческо Коласуонно освятив земельну ділянку під будівництво костелу у Довбиші на Житомирщині; |
| 2008 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новозбудований храм Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині; |
| 2013 | - архієпископ Станіслав Будзік (Польща) за участі єпископів Мар'яна Бучека, Яна Собіло, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка та Степана Менька (УГКЦ) консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2015 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Бердянську на Запоріжжі освятив меморіальну таблицю, присвячену консекрації храму; |
| 2017 | - тимчасову каплицю cвв. Апп. Петра і Павла у Сокільниках під Львовом освятив архієпископ Мечислав Мокшицький; |
| 2019 | - єпископ Віталій Скомаровський на території колишнього кладовища освятив земельну ділянку під будівництво храму у Горохові на Волині; - єпископ Леон Малий впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2023 | - завершений костел св. Фаустини у Міцівцях на Хмельниччині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| Наступна дата: жовтень, 06 | |
| 1822 | - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1929 | - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині; |
| 2001 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович; |
| 2007 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського; |
| 2010 | - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії; |
| 2013 | - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому
архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека; |
Зрозуміло, що у Смизі, яка на той час стала одним із найбільших осередків деревообробного промислу на Волині, каплиця мала постати теж дерев'яною. Її проект 1934 року виготовив відомий архітектор Ромуальд Ґюртлер, який у 1920–х - 1930-х роках активно працював на Волині, займаючись консерваційними та реставраційними роботами, а також проєктуванням громадських споруд і житлових масивів. Ймовірно, що до будівництва святині фінансово та матеріально долучились дирекція Смизького деревообробного заводу та місцеві і навколишні землевласники. І вже, принаймні, на початок 1936 року каплиця була готовою, бо саме тоді вперше подається у схематизмі Луцької дієцезії (як споруджена).
У 1938 році у Смизі заснували самостійну парафію (тому і каплицю інколи датують 1938 роком), яка охопила близько тисячі вірян (понад десяток сусідніх сіл та хуторів, що раніше належали до кременецької парафії). Першим її настоятелем був від серпня цього ж року висвячений ще 1935 року випускник Луцької семінарії о. Йосиф Баня, який служив спочатку вікарієм в Острозі та Володимирі, а від 1937 року - настоятелем у Холоневичах та Пулемці. Частина німців-католиків виїхала до Німеччини ще перед Ісв. війною, решту репатріювали до Третього Рейху у 1939-1940рр., тому і парафія стала переважно польською. У Смизі утворився один із найбільших опорних пунктів польської самооборони, який за угодою із німецькими окупантами виконував роль заслону, захищаючи залізничну інфраструктуру від диверсій УПА задля безперебійного вивезення волинського лісу. У 1943р. під час однієї із атак УПА на німецько-польський гарнізон смизьку святиню було знищено (знаходилась вона на території залізничної станції та лісопильного заводу, навколо яких польська самооборона облаштувала укріплення та окопи).
Головна сторінка