BEREŹNICA. Dawny kościół p.w. św. Rafała Archanioła (1927 - 1931). Rówieński obw., Sarnenski r-n

34164 Бережниця

Бережниця відома, принаймні, від початку XVII століття. Була містечком, наприкінці ХІХ століття тут проживало майже три тисячі мешканців, 1921 року - 2434, у тому числі 895 українців, 184 поляків та 1 чех, нині є селом із населенням близько шести сотень осіб. Входила до Дубровицького району, а від 2020 року є частинолю Сарненського.

Перший (дерев'яний) костел у містечку постав 1614 року коштом Януша Острозького. Від 1681 року у головному вівтарі цього та наступних храмів містився чудотворний образ Матері Божої. 1726 року цей костел замінив інший бароковий дерев'яний храм із мурованим пресбітерієм, споруджений завдяки Богуславу Скірмунту. Святиню після належного оснащення консекрував 1742 року єпископ-ординарій Луцький Франциск Кобельський.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: maj, 15
1695	- єпископ Баківський Аманд Чешейка консекрував новозбудований костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Підкамені на Львівщині;
1883	- освячено костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині;
2004	- кардинал Мар'ян Яворський у співслужінні єпископів Мар'яна Бучека та Леона Малого в костелі св. Архангела Михаїла у Тартакові на Львівщині здійснив інтронізацію копії образу Тартаківської Матері Божої;
2016	- єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископів Яна Собіло і Мар'яна Бучека консекрував катедру Успіння Пресвятої Діви Марії у Харкові; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Гуджеротті освятив фигурку св. Йосифа і таблицю при наріжному камені монастиря паулінів з каплицею Божого Милосердя у Маріуполі на Донеччині;
Następna data: maj, 16
1746	- заплакав кривавими сльозами образ Христа Розіп'ятого майбутнього санктуарію у Берездівцях на Львівщині;
1840	- архієпископ Франциск Піштек консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії (старий храм) у Кам'янці-Бузькій на Львівщині;
1861	- освячено костел св. Яна Непомуцького у Феліцієнталі (нині - Долинівка) на Львівщині;
1929	- архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відремонтований костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Кам‘янці-Бузькій на Львівщині;
1990	- о. Войцех Дажицький освятив повернений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Брацлаві на Вінничині;
1998	- інгрес ординарія Луцького єпископа Маркіяна Трофим'яка до Луцької катедри;
2009	- інгрес єпископа Мар’яна Бучека до Харківської катедри Успіння Пресвятої Діви Марії;
2015	- на подвір’ї храму св. Йоана Непомуки у Рахові на Закарпатті освячено пам’ятник о. Яношу Лінценболд, який працював тут у 1815-1857 роках та збудував сучасний костел;
2018	- єпископ Віталій Кривицький консекрував костел св. Софії у Суслах на Житомирщині;

Принаймні, від середени ХІХ століття парафія у Бережниці мала каплиці в селах Городець (муровану 1810 року), Кураш, Немовичі (муровану 1824 року), Сарни та цвинтарну у містечку (муровану 1800 року), а служив тут тоді куратором о. Йосиф Місінський. У 70-х роках парафією чисельністю близько дев'яти сотень вірних опікувався адміністратор о. Яким Потемський. У 90-х роках - на початку ХХ століття кількість парафіян зросла від 1100 осіб до майже 1700, адміністрував тоді парафію о. Ян Кареш. Його замінив о. Мечислав Моравець, який прослужив тут, принаймні, до І світової війни, коли чисельність парафіян зросла ще на тисячу, а Сарни стали філією парафії.

У 1927 році шалений вітер зірвав дах із костелу. У наступні роки зусиллями настоятеля о. Владислава Манька та вірян цей храм було повністю перебудовано - він став мурованою святинею, яка вперше згадана у схематизмі Луцької дієцезії 1931 року. Від 1932 року місцеву парафію, що нараховувала від півтори тисячі до півтисячі вірних у містечку та сусідніх селах та мала лише каплиці у Кураші і на місцевому цвинтарі (частина сіл разом із каплицями увійшла до інших парафій), обслуговував настоятель о. Феліцій Соболевський. Останнім душпастирем був о. Владислав Білецький.

Під час ІІ світової війни костел було пограбовано, а також спалено (ймовірно, вояками УПА). 1954 року рішенням обласної ради №101 від 05.07.1954р. храм повністю знищили (висадили в повітря), а будівельний матеріал використали для спорудження господарських та військових об'єктів. Зберігся лише фрагмент мурів, на якому було встанолено хрест.