34164 Бережниця
Бережниця відома, принаймні, від початку XVII століття. Була містечком, наприкінці ХІХ століття тут проживало майже три тисячі мешканців, 1921 року - 2434, у тому числі 895 українців, 184 поляків та 1 чех, нині є селом із населенням близько шести сотень осіб. Входила до Дубровицького району, а від 2020 року є частинолю Сарненського.
Перший (дерев'яний) костел у містечку постав 1614 року коштом Януша Острозького. Від 1681 року у головному вівтарі цього та наступних храмів містився чудотворний образ Матері Божої. 1726 року цей костел замінив інший бароковий дерев'яний храм із мурованим пресбітерієм, споруджений завдяки Богуславу Скірмунту. Святиню після належного оснащення консекрував 1742 року єпископ-ординарій Луцький Франциск Кобельський.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
---|---|
Bieżąca data: grudzień, 11 | |
1938 | - освячено каплицю Матері Божої Цариці Польщі у Ренові на Тернопільщині; |
2010 | - каплицю св. Йосифа у Шостці на Сумщині освятив єпископ Мар'ян Бучек; |
Następna data: grudzień, 12 | |
1901 | - в Орнбау в Німеччині помер колишній ординарій Тираспольський єпископ Франц Цоттман, похований у місцевому костелі; |
1992 | - повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Отинії на Івано-Франківщині повторно освятив єпископ Маркіян Трофим'як; - єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований храм Матері Божої Фатімської у Гайдайках на Хмельниччині; |
2000 | - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович у Львівській катедрі освятив гіпсове погруддя єпископа Рафала Керницького; |
2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Милосердя Божого і Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
2020 | - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископа Едуарда Кави консекрував костел cв. Антонія Падуанського в Олеську на Львівщині; |
Принаймні, від середени ХІХ століття парафія у Бережниці мала каплиці в селах Городець (муровану 1810 року), Кураш, Немовичі (муровану 1824 року), Сарни та цвинтарну у містечку (муровану 1800 року), а служив тут тоді куратором о. Йосиф Місінський. У 70-х роках парафією чисельністю близько дев'яти сотень вірних опікувався адміністратор о. Яким Потемський. У 90-х роках - на початку ХХ століття кількість парафіян зросла від 1100 осіб до майже 1700, адміністрував тоді парафію о. Ян Кареш. Його замінив о. Мечислав Моравець, який прослужив тут, принаймні, до І світової війни, коли чисельність парафіян зросла ще на тисячу, а Сарни стали філією парафії.
У 1927 році шалений вітер зірвав дах із костелу. У наступні роки зусиллями настоятеля о. Владислава Манька та вірян цей храм було повністю перебудовано - він став мурованою святинею, яка вперше згадана у схематизмі Луцької дієцезії 1931 року. Від 1932 року місцеву парафію, що нараховувала від півтори тисячі до півтисячі вірних у містечку та сусідніх селах та мала лише каплиці у Кураші і на місцевому цвинтарі (частина сіл разом із каплицями увійшла до інших парафій), обслуговував настоятель о. Феліцій Соболевський. Останнім душпастирем був о. Владислав Білецький.
Під час ІІ світової війни костел було пограбовано, а також спалено (ймовірно, вояками УПА). 1954 року рішенням обласної ради №101 від 05.07.1954р. храм повністю знищили (висадили в повітря), а будівельний матеріал використали для спорудження господарських та військових об'єктів. Зберігся лише фрагмент мурів, на якому було встанолено хрест.