DĄBROWICA. Kościół p.w. św. Jana Chrzciciela (1721 - 1740). Rówieński obw., Sarnenski r-n

34100 Дубровиця,
вул. Воробинського, 1,
f.b.: 103513081545316

Перша писемна згадка про Дубровицю датується 1005 роком, згадується також у 1184 та 1223 роках. Була містом, пізніше - містечком. Після Люблінської унії 1569 року стала називатись Домбровицею. Від 1797 року була центром волості. У 1860р. у Домбровиці проживало 3743 жителів, 1887 року - 5509 жителів, 1911 року - 5650, 1931 року - близько 7000, нині - понад 9300 осіб. У 1940р. Домбровиця знову стала Дубровицею, а також райцентром, проте 2020 року увійшла до Сарненського району.

На початку XVIIст. у Домбровиці вже була дерев'яна каплиця. Місцевий власник Ян Кароль Дольський, останній із родини колишніх удільних князів, здійснив фундацію костельно-монастирського комплексу піярів актами від 12 жовтня 1681 року і 2 травня 1684 року на загальну суму 46 тисяч злотих, забезпечених домбровицькими маєтностями, а також 6 липня 1695 року (село Стрільськ). 21 червня 1684 року ченці розпочали служіння у містечку та згодом збудували дерев'яні костел св. Йоана Хрестителя і монастир.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: czerwiec, 17
1746	- костел у Корці на Рівненщині під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії консекрував єпископ-помічник Київський Йосиф Чарнецький;
1753	- храм св. Станіслава у Ходоркові на Житомирщині освятив єпископ Каетан Солтик;
1906	- новозбудований костел у Ценяві на Івано-Франківщині освятив під титулом Матері Божої Ченстоховської архієпископ Львівський Йосиф Більчевський;
1989	- майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Радослав Змітрович у Польщі висвячений на священника єпископом Станіславом Напералою;
2005	- храм св. Альберта Хмельовського у Плебанівці на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський;
2006	- єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений костел Серця Господа Ісуса у Тамановичах на Львівщині;
2015	- Папа Римський Франциск освятив наріжний камінь нового храму св. Йоана Павла ІІ у Рівному;
2017	- архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував санктуарій Матері Божої Фатімської у Довбиші на Житомирщині; - єпископ Леон Малий консекрував новозбудований костел cв. Антонія у Волощі на Львівщині;
Następna data: czerwiec, 18
1993	- костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Козарівці на Вінничині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
2000	- архієпископ Мар'ян Яворський освятив наріжний камінь майбутнього костелу Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині;
2004	- єпископ Леон Дубравський консекрував храм Матері Божої Неустанної Допомоги в Деребчині на Вінничині;
2005	- Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович у співслужінні єпископів Антала Майнека та Мілана Шашіка освятив хрест і наріжний камінь на місці будівництва костелу Матері Божої Ангельської в Ужгороді;
2016	- Державний секретар Ватикану кардинал П'єтро Паролін освятив Архідієцезіальний музей у Львівській курії; - кардинал П'єтро Паролін освятив земельну ділянку і хрест, а також заклав наріжний камінь під будівництво парафіяльного духовного центру св. Йоана Павла ІІ на південному (сокільницькому) передмісті Львова; - освячено каплицю та житлові приміщення у новозбудованій частині паллотинського осередку у Києві;
2017	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив і заклав привезений із Франції наріжний камінь костелу св. Терези від Дитяти Ісуса у Львові-Брюховичах;

Піярські будівлі Домбровиці спалили шведські війська 1709 року. У 1714р. фінансово-майнове забезпечення піярів суттєво збільшив черговий місцевий власник Михайло Вишневецький. Ця та інші пожертви дозволили ченцям 1721 року розпочати спорудження мурованого храму (і двоповерхового монастиря), яке завершили 1740 року, коли ректором колегіуму був о. Казимир Пнєвський. 13 лютого 1742 року новозбудований та оснащений костел консекрував єпископ Франциск Кобельський. Святиня мала дев'ять вівтарів, головний з яких містив образ св. Йоана Хрестителя.

У грудні 1776 року маєтності піярів у Домбровиці значно збільшив Лаврентій Прушинський. Із врахуванням інших пожертв станом на 1828 рік вони давали ченцям річний дохід в розмірі близько 40 тисяч злотих. Заснована не пізніше 1726 року домбровицька парафія у 1830 році мала каплиці цвинтарну муровану 1767 року та в Стрільську. На початку 30-х років XIXст. царська влада конфіскувала всю піярську власність, а також ліквідувала і сам монастир. Костел перейшов до дієцезіального духовенства.

Принаймні, із 50-х років ХІХст. каплиця у Стрільську вже не згадується, проте подається домашня каплиця 1772 року у Воробині, який нині є частиною Дубровиці. Чисельність парафіян збільшилась від півтисячі осіб до понад тисячі перед І світовою війною. У 20-х - 30-х роках ХХст. парафію обслуговував адміністратор (потім - настоятель) о. Ян Жмієвський. Із середини 20-х років каплиця у Воробині вже не фігурує у складі парафії, а кількість вірян наприкінці 30-х років лише незначно перевищувала тисячу осіб, хоча парафія охоплювала майже сотню навколишніх населених пунктів.

Після ІІ світової війни радянська влада костел закрила та використовувала як складське приміщення. Його оснащення розграбували та знищили, зокрема, орган. У 1990-1991 роках колишню святиню відремонтували з наміром відкрити у ній будинок культури. Повернули храм римо-католикам 1992 року, а в листопаді цього ж року його освятив єпископ Маркіян Трофим'як. У 1999 році було проведено реставрацію храму за ініціативи Центру Польського Культурного Спадку за межами країни, проте святиня і далі потребувала ремонту. Черговий етап реставраційних робіт розпочався у другій половині 2010-х років і продовжується досі.