|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
34700 Корець,
Костельна, 6A,
+380 (3651) 228-91,
www: parafiakorzec.pl.tl,
f.b.: 458596508258715
Перша літописна згадка про поселення під назвою Корчеськ датується 1150 роком, згадується у документах також у 1380, 1386 і 1399 роках. Місто наприкінці XVIIIст. отримало статус волосного центру. На початку 80-х років ХХст. тут проживало 12 тисяч мешканців, наприкінці 30-х років - понад 6600, нині - понад 7200 осіб. Корець був райцентром у 1940-1962 та 1966-2020 роках, а тепер входить до Рівненського району.
6 травня 1633 року місцевий власник Кароль Корецький фундував у своєму заповіті дерев'яний костел Успіння Пресвятої Діви Марії із мурованою каплицею, в якій мали поховати його разом із дружиною. Додатково пожертвував значні кошти для забезпечення служіння душпастирів, які повинні були молитись за фундаторів.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 07 | |
| 1742 | - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант; |
| 1765 | - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський; |
| 1804 | - У Дедеркалах на Тернопільщині костел Знайдення Святого Хреста консекрував єпископ Ян Качковський; |
| 1826 | - новозбудований та оснащений храм св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич; |
| 1900 | - освячено новозбудований костел у Рівному під титулом під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського; |
| 1927 | - освячено новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Гуті Степанській на Рівненщині; |
| 1928 | - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським; |
| 1931 | - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові; |
| 1934 | - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові; - єпископ Стефан Вальчикевич освятив ще недобудований костел Преображення Господнього у Маневичах на Волині; |
| 1955 | - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті; |
| 1995 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський; - храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 1997 | - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття; |
| 1999 | - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного; |
| 2013 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; |
| 2014 | - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську
на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері; - архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської; |
| 2018 | - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха)
у Гвардійському на Хмельниччині; - освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті; |
| 2019 | - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган; - єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців; |
| 2023 | - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії; |
| Наступна дата: жовтень, 08 | |
| 1658 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський; |
| 1743 | - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині; |
| 1752 | - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
| 1753 | - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський; |
| 1772 | - освячено новозбудовану каплицю св. Яна Непомуцького у Підкамені на Львівщині; |
| 1775 | - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським; |
| 1784 | - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською; |
| 1789 | - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 1922 | - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський; |
| 2005 | - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у
Крижополі на Вінничині; - єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині; |
| 2017 | - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму; |
| 2021 | - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині; |
Цей храм у Корці знищували нападники, проте його відновлювали (з дерева) і завжди поруч із мурованою каплицею. 5 липня 1706 року з ініціативи настоятеля о. Станіслава Кропорніцького постав фундаційний акт мурованої святині, який підписали о. Кропорніцький та представники місцевої шляхти, зобов'язавшись надати для цього достатні кошти. 17 червня 1746 року новозбудований костел під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії консекрував єпископ-помічник Київський Йосиф Чарнецький. Тоді також було засновано тут парафію.
У 1774 році завдяки зусиллям о. Яна Кучковського костел у Корці було не тільки грунтовно відновлено, але й розширено, зокрема, добудовано наву, пресбітерій і вежу. 1795 року з ініціативи настоятеля о. Ієроніма Стройновського коштом власників Корецьких, місцевих священників та парафіян розпочали оздоблення святині, яке завершили за служіння настоятеля о. Миколая Подлеського. 11 серпня 1809 року єпископ Ян Подгороденський реконсекрував відновлений головний вівтар св. Антонія, структура якого була порушена при ремонті (містив також образ Успіння Пресвятої Діви Марії). А взагалі храм мав п'ять вівтарів.
У 1830 році парафія у Корці мала каплиці на місцевому цвинтарі, муровану 1534 року, а також у селах Городниця, Кам'янка (мурована 1698 року) і Користь. Після закриття францисканського костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії до парафіяльного пересли чудотворну ікону св. Антонія із Сином Божим (Gratiosa Imago S. Antonii). У 40-х - 50-х роках за настоятельства о. Антонія Бенчковського додалась ще каплиця в Усті. У 70-х роках парафією, що налічувала понад 3200 вірян та вже не мала каплиць в Користі та Усті, опікувався настоятель о. Каетан Кендзерський. У 80-х роках ХІХст. - на початку ХХст. від 4 до 6 тисяч вірних обслуговував настоятель о. Телесфор Лещинський, якого 1903 року замінив о. Ігнатій Дубовський, майбутній єпископ.
На початку другого десятиліття із корецької парафії, що нараховувала вже понад 8 тисяч вірян, виокремилась її філія Городниця в самостійну парафію, забравши зі собою понад 3 тисячі вірних. Починаючи із 1914 року завдяки зусиллям адміністратора о. Антонія Даргевича за проектом відомого польського архітектора Йосифа Дзеконського, затвердженим 1913 року Консерваційною комісією, храм у Корці протягом року-двох реконструювали і розбудували, зокрема, розширили головний неф, добудували восьмигранну каплицю тощо. Від 1921 року парафію обслуговував настоятель. о. Феліціан Соболевський. 1934 року, коли настоятелем став о. Рафаель Годзінський, парафія мала лише близько 1700 вірних, хоча охоплювала окрім міста ще понад два десятки населених пунктів (правда, наприкінці міжвоєнного періоду чисельність парафія збільшилась до 2300 осіб).
У 1945 році о. Годзінський разом із останньою групою поляків та частиною костельного майна, у тому числі чудотворною іконою св. Антонія, виїхав до Польщі. Проте храм у Корці радянська влада зачинила лише на початку 60-х років, облаштувавши у ньому склад хімікатів (бічна каплиця використовувалась як туалет для працівників). 1990 року його повернули римо-католикам у жахливому стані. 19 грудня 1994 року костел після капітального ремонту освятили архієпископ Мар'ян Яворський і єпископ Маркіян Трофим’як під титулом св. Антонія. Головний вівтар святині містить копію чудотворного образу св. Антонія.
Парафію у Корці обслуговують дієцезіальні священники.
Головна сторінка