34700 Корець,
вул. Київська, 56
Перша літописна згадка про поселення під назвою Корчеськ датується 1150 роком, згадується у документах також у 1380, 1386 і 1399 роках. Місто наприкінці XVIIIст. отримало статус волосного центру. На початку 80-х років ХХст. тут проживало 12 тисяч мешканців, наприкінці 30-х років - понад 6600, нині - понад 7200 осіб. Корець був райцентром у 1940-1962 та 1966-2020 роках, а тепер входить до Рівненського району.
Монастир Пресвятої Трійці та костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії францисканців конвентуальних в Корці постали у 20-х - 30-х роках XVII століття коштом місцевого власника князя Самуїла Корецького, який перейшов в католицизм 1617 року, в частині православного жіночого монастиря за домовленістю із ігуменею цього монастиря - тіткою Самуїла княжною Софією Корецькою.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: червень, 22 | |
1755 | - архієпископ Миколай Вижицький урочисто впровадив чудотворний образ Матері Божої з Дитятком з каплиці до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Кохавині на Львівщині; |
1777 | - на Вавелі у Кракові (Польша) народився майбутній Львівський архієпископ Андрій Анквіч; |
1828 | - архієпископ Андрій Анквіч консекрував костел Святого Хреста у Новому Милятині на Львівщині; |
1834 | - єпископа Франциска Лушина призначено архієпископом-митрополитом Львівським; |
1901 | - консекровано новозбудований костел св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії у Поникві на Львівщині; |
1999 | - наріжний камінь під храм Пресвятого Серця Господа Ісуса у Костополі на Рівненщині освятив Святіший Отець Йоан Павло ІІ у Замості (Польща); |
2002 | - у Кам’янці-Подільському висвячений на священника майбутній єпископ Павло Гончарук, ординарій Харківсько-Запорізький; |
2019 | - єпископ Броніслав Бернацький освятив центральний вівтар каплиці св. Йоана Хрестителя у Первомайську на Миколаївщині; |
Наступна дата: червень, 23 | |
1828 | - вступив в урядування Луцько-Житомирською дієцезією єпископ-ординарій Михайло Пивницький; |
1883 | - новозбудований храм Успіння Пресвятої Діви Марії в Лисці на Івано-Франківщині консекрував архієпископ Львівський вірменського обряду Ісаак Ісакович; |
1898 | - освячено новозбудовану каплицю у Зубреці на Тернопільщині; |
1912 | - каплицю у Старому Скалаті на Тернопільщині освятив єпископ Владислав Бандурський; |
1956 | - у Корначівці Хмельницької області народився майбутній єпископ Станіслав Широкорадюк, ординарій Харківсько-Запорізький та Одесько-Сімферопольський; |
1984 | - висвячений на єпископа у Кракові (Польща) кардиналом Франциском Махарським майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський; |
1990 | - у Бісковичах на Львівщині освятили костел Різдва св. Йоана Хрестителя після ремонту; - освячено повернений костел Різдва Матері Божої у Чукві на Львівщині; |
2006 | - єпископ Леон Дубравський консекрував новозбудований та облаштований костел Пресвятого Серця Господа Ісуса у Шаргороді-Розкоші на Вінничині; |
2013 | - єпископ Броніслав Бернацький освятив каплицю св. Йоана Хрестителя у Первомайську на Миколаївщині; |
2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії Всіх Святих у Новому Яричеві на Львівщині освятив пам’ятник Йоану Павлу ІІ; |
Після смерті Самуїла Корецького в турецькому полоні (1622р.) храм ще не було закінчено. Пресбітерій закрили дерев'яною стіною з добудованими дерев'яними крухтою і захристією, решта мурів святині ще не мали даху, проте богослужіння тут вже здійснювали. Частково добудували костел за підтримки князя Кароля Корецького, який теж (перед 1613 роком) відмовився від православ'я, обравши візантійський обряд католицизму, та завдяки зусиллям гвардіана о. Себастіяна Саленсіса. У цій святині знайшли вічний спочинок її фундатори Самуїл, тіло якого у смолі привезли із Туреччини, і Кароль після смерті 1633 року.
Монастирські будівлі францисканців у Корці, ймовірно, були дерев'яними, бо муровані почали будувати лише 1752 року. 1754 року відбулась інтронізація в костелі образу св. Джузеппе з Копертіно, який став об'єктом вшанування значної частини вірян. Храм мав також чудотворну ікону св. Антонія із Сином Божим початку XVII століття, а також 8 дерев'яних вівтарів та головний мурований св. Франциска. Повністю добудувати костел вдалось лише 1810 року коштом тодішнього власника князя Йосифа Чарторийського, а монастир залишився недобудованим навіть на момент його закриття царською владою 1832 року.
Після ліквідації корецького францисканського монастиря частину його спорядження, зокрема, ікони, у тому числі чудотворну св. Антонія із Сином Божим, передали до парафіяльного костелу Успіння Пресвятої Діви Марії, а його згорілі будівлі відддали православним. Вони лише 1864 року розпочали їх ремонт та перебудову, а 21 вересня 1880 року освятили як Свято-Троїцький жіночий монастир. Від 1984 року він досі є ставропігійським, тобто напряму підпорядковується московському патріарху і належить навіть не УПЦ МП, а РПЦ.