|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
34700 Корець,
вул. Київська, 56
Перша літописна згадка про поселення під назвою Корчеськ датується 1150 роком, згадується у документах також у 1380, 1386 і 1399 роках. Місто наприкінці XVIIIст. отримало статус волосного центру. На початку 80-х років ХХст. тут проживало 12 тисяч мешканців, наприкінці 30-х років - понад 6600, нині - понад 7200 осіб. Корець був райцентром у 1940-1962 та 1966-2020 роках, а тепер входить до Рівненського району.
Монастир Пресвятої Трійці та костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії францисканців конвентуальних в Корці постали у 20-х - 30-х роках XVII століття коштом місцевого власника князя Самуїла Корецького, який перейшов в католицизм 1617 року, в частині православного жіночого монастиря за домовленістю із ігуменею цього монастиря - тіткою Самуїла княжною Софією Корецькою.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: квітень, 28 | |
| 1831 | - у Луцьку помер колишній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Каспер Цецішовський, митрополит-архієпископ Могильовський; поховали у Луцькій катедрі; |
| 1900 | - освячено наріжний камінь храму Пресвятого Серця Ісуса у Вовкові на Львівщині ; |
| 1927 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці на Львівщині консекрував єпископ А. Новак; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив наріжний камінь та фундамент монастиря ордену Братів св. Павла Першого Пустинника
у Маріуполі на Донеччині; - єпископ Радослав Змітровіч освятив нову каплицю під титулом бл. Папи Йоана Павла ІІ, а також дзвони храму св. Анни у Хмельницькому; |
| 2014 | - храм Пресвятого Серця Ісуса Христа у Ківерцях на Волині проголошено санктуарієм Божого Милосердя; |
| Наступна дата: квітень, 29 | |
| 1887 | - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Харкові; |
| 2006 | - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив новозбудований костел Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії у Гвіздаві на Житомирщині; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив початок робіт на будові комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
Після смерті Самуїла Корецького в турецькому полоні (1622р.) храм ще не було закінчено. Пресбітерій закрили дерев'яною стіною з добудованими дерев'яними крухтою і захристією, решта мурів святині ще не мали даху, проте богослужіння тут вже здійснювали. Частково добудували костел за підтримки князя Кароля Корецького, який теж (перед 1613 роком) відмовився від православ'я, обравши візантійський обряд католицизму, та завдяки зусиллям гвардіана о. Себастіяна Саленсіса. У цій святині знайшли вічний спочинок її фундатори Самуїл, тіло якого у смолі привезли із Туреччини, і Кароль після смерті 1633 року.
Монастирські будівлі францисканців у Корці, ймовірно, були дерев'яними, бо муровані почали будувати лише 1752 року. 1754 року відбулась інтронізація в костелі образу св. Джузеппе з Копертіно, який став об'єктом вшанування значної частини вірян. Храм мав також чудотворну ікону св. Антонія із Сином Божим початку XVII століття, а також 8 дерев'яних вівтарів та головний мурований св. Франциска. Повністю добудувати костел вдалось лише 1810 року коштом тодішнього власника князя Йосифа Чарторийського, а монастир залишився недобудованим навіть на момент його закриття царською владою 1832 року.
Після ліквідації корецького францисканського монастиря частину його спорядження, зокрема, ікони, у тому числі чудотворну св. Антонія із Сином Божим, передали до парафіяльного костелу Успіння Пресвятої Діви Марії, а його згорілі будівлі відддали православним. Вони лише 1864 року розпочали їх ремонт та перебудову, а 21 вересня 1880 року освятили як Свято-Троїцький жіночий монастир. Від 1984 року він досі є ставропігійським, тобто напряму підпорядковується московському патріарху і належить навіть не УПЦ МП, а РПЦ.
Головна сторінка