|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
35800 Острог,
вул. князів Острозьких, 4A,
+380 (3654) 226-42, 230-38,
www: wolaniecom.parafia.info.pl
Острог вперше згадується в Іпатівському літописі 1100 роком, є також документальні згадки у 1322, 1340, 1386 і 1396 роках та пізніше. 29 липня 1528 року отримав магдебурзьке право, яке було підтверджене (чи відновлене) 1795 року. 1835 року містечко мало 3300 мешканців, 1861 року - 8926, 1882 року - 7717, у тому числі лише дві тисячі християн, нині ж тут проживає понад 15 тисяч осіб. Острог був райцентром, а 2020 року увійшов до Рівненського району, від 1995 року є містом обласного значення.
Первісний костел в Острозі, споруджений для домініканців у 1440-1442 роках коштом місцевого власника князя Федора Острозького, який до кінця життя залишився православним, спалили татари 1443 року (за іншою інформацією, на католицький храм тоді перебудували православну церкву). Татарські напади продовжувались і далі, тому у 1452 році домініканці покинули Острог, і храм у другій половині XV та першій половині XVI століть не відновлювався, залишаючись руїною.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 06 | |
| 1822 | - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1929 | - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині; |
| 2001 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович; |
| 2007 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського; |
| 2010 | - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії; |
| 2013 | - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому
архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека; |
| Наступна дата: жовтень, 07 | |
| 1742 | - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант; |
| 1765 | - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський; |
| 1804 | - У Дедеркалах на Тернопільщині костел Знайдення Святого Хреста консекрував єпископ Ян Качковський; |
| 1826 | - новозбудований та оснащений храм св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич; |
| 1900 | - освячено новозбудований костел у Рівному під титулом під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського; |
| 1927 | - освячено новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Гуті Степанській на Рівненщині; |
| 1928 | - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським; |
| 1931 | - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові; |
| 1934 | - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові; - єпископ Стефан Вальчикевич освятив ще недобудований костел Преображення Господнього у Маневичах на Волині; |
| 1955 | - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті; |
| 1995 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський; - храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 1997 | - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття; |
| 1999 | - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного; |
| 2013 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; |
| 2014 | - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську
на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері; - архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської; |
| 2018 | - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха)
у Гвардійському на Хмельниччині; - освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті; |
| 2019 | - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган; - єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців; |
| 2023 | - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії; |
У 1582 році черговий власник Острога князь Василь Костянтин Острозький відбудував святиню вже у статусі парафіяльної, першим її настоятелем став о. Войтех Бєжановський з Кракова, який прослужив тут до 1616 року. Від 1619 року парафією опікувався її наступний настоятель о. Войтех Вітковський, якому вдалось достатньо спорядити костел та підготувати його до освячення (зокрема, 1621 року він придбав новий головний вівтар). 26 жовтня 1624 року єпископ Луцький Станіслав Лубенський консекрував храм (цього ж дня власниця Острога Анна Алоїза Острозька поновила фундацію парафії).
У 1702 році коштом настоятеля (і єпископа Баківського) о. Станіслава Бєганського було відновлено парафіяльний будинок і дах костелу в Острозі, а також споруджено нову дзвіницю, а наступного року - добудовано передсіння та бабинець. 10 липня 1707 року храм обікрало московітське військо, яке квартирувало у місті. У 1726-1730рр., коли настоятелем був о. Самуель Ожга (єпископ Київський), постали черговий новий головний вівтар та вівтарі св. Антонія і Пресвятої Діви Марії, а в наступні чотири роки, за настоятельства о. Йосифа Ольшанського (єпископа-помічника Холмського та адміністратор Луцької дієцезії) - вівтар Пресвятої Діви Марії Святого Розарію та ще два.
У 1749 році завдяки настоятею о. Станіславу Томашеському та коштам князя Станіслава Яблоновського розпочали будівництво каплиці св. Яна Непомуцького (напроти каплиці Пресвятої Діви Марії Святого Розарію), яке завершив о. Йосиф Голуховський 1753 року коштом іншого Яблуновського - князя Яна Каетана. 1774 року було встановлено вівтар св. Теклі. У 1779 і 1782 роках святиня отримала новий дах. 1794 року завершили облаштування вівтаря св. Яна Непомуцького. У 1805 році внаслідок аварійної ситуації із склепінням святині припинено богослужіння, проте завдяки зусиллям настоятеля о. Варфоломія Маркєвича у наступні роки костел відремонтували.
У 80-х роках XIX століття храм в Острозі за настоятеля о. Владислава Кшемінського перебудували в неоготичному стилі, святиня отримала три вежі. Проте після пожежі у червні 1888 року, яка знищила дах костелу, але не пошкодила стіни і склепіння, богослужіння довелось перенести до старої цвинтарної каплиці. І лише 2 лютого 1896 року царський уряд дав дозвін на відновлення храму. Відбудовою опікувався настоятель о. Вацлав Машевський, а здійснювалась вона за неокласичним проектом архітектора Віктора Пьотровського коштом парафіян, а також завдяки пожертвам князя Романа Сангушка і князівни Людгарди Яблоновської. 1897 року костел консекрував єпископ-помічник Луцько-Житомирський Болеслав Клопотовський.
Принаймні, від 1920 року парафію в Острозі, чисельністю від понад шести тисяч вірян до понад трьох тисяч, обслуговував настоятель о. Йосиф Пташинський, якого 1938 року на цій посаді замінив о. Петро Міляновський. Наприкінці 30-х років вона охоплювала понад три десяткам сусідніх населених пунктів та мала каплиці у Новомалині цвинтарну муровану 1906 року в Острозі, а раніше були також у Гільчі, Залужжі, Милятині, Мізочі і Плужному. Від 1919 року парафію, чисельністю від понад шести тисяч вірян до понад трьох тисяч, обслуговував настоятель о. Йосиф Пташинський, якого 1938 року на цій посаді замінив о. Петро Міляновський.
З 1946 року по 1989 рік (за винятком 1948-1958рр.) костел в Острозі був зачинений (зерносховище, а потім - спортшкола). На початку 60-х років зруйнували капличку Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії та дзвіницю. 27 вересня 1989 року відбулась реєстрація римсько-католицької спільноти в Острозі, а першу Святу Месу у поверненому храмі відправив 12 листопада 1989 року о. Антоній Андрущишин. У 1992-2019 роках настоятелем парафії служив о. Вітольд-Йосиф Ковалів, завдяки зусиллям якого було відновлено понищений радянською владою костел та його оснащення.
Острог обслуговують дієцезіальні священники. Місто мало також інші костели - капуцинський Пресвятої Трійці та єзуїтський св. Ігнатія Лойоли і св. Франциска Ксав'єра.
Головна сторінка