 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
35800 Острог,
вул. князів Острозьких, 4A,
+380 (3654) 226-42, 230-38,
www: wolaniecom.parafia.info.pl
Острог вперше згадується в Іпатівському літописі 1100 роком, є також документальні згадки у 1322, 1340, 1386 і 1396 роках та пізніше. 29 липня 1528 року отримав магдебурзьке право, яке було підтверджене (чи відновлене) 1795 року. 1835 року містечко мало 3300 мешканців, 1861 року - 8926, 1882 року - 7717, у тому числі лише дві тисячі християн, нині ж тут проживає понад 15 тисяч осіб. Острог був райцентром, а 2020 року увійшов до Рівненського району, від 1995 року є містом обласного значення.
Первісний костел в Острозі, споруджений для домініканців у 1440-1442 роках коштом місцевого власника князя Федора Острозького, який до кінця життя залишився православним, спалили татари 1443 року (за іншою інформацією, на католицький храм тоді перебудували православну церкву). Татарські напади продовжувались і далі, тому у 1452 році домініканці покинули Острог, і храм у другій половині XV та першій половині XVI століть не відновлювався, залишаючись руїною.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 04 | |
| 1803 | - о. Ігнатій Треттер освятив новоспоруджений храм Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині; |
| 1846 | - у Львівській катедрі з рук Львівського архієпископа вірменського обряду Самуеля Стефановича єпископські свячення отримав призначений на посаду Перемишльського єпископа о. Франциск Вежхлейський, майбутній митрополит Львівський; |
| 1887 | - костел cвв. Апп. Петра і Павла у Степовому (Карлсруе) на Миколаївщині консекрував єпископ Тираспольський Антон Церр; |
| 1894 | - освячено костел бл. Кінги у Стебнику на Львівщині; |
| 1986 | - освячено новоспоруджену каплицю св. Франциска у Вінниці; |
| 1987 | - о. Йосиф Легович звершив першу післявоєнну Месу у поверненому костелі св. Миколая у Пнікуті на Львівщині; |
| 1998 | - єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований храм cв. Владислава у Бедриківцях на Хмельниччині; |
| 2003 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений розпис костелу св. Архангела Михаїла у Чернівцях-Садгорі; - єпископ Мар'ян Бучек освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
| 2005 | - єпископ Станіслав Падевський освятив новозбудовану каплицю св. Йосифа Обручника Пресвятої Діви Марії у Макіївці на Донеччині; |
| 2013 | - о. Владислав Лізун освятив відновлену протягом останніх 6 місяців каплицю Христа Розіп'ятого в костелі cв. Антонія Падуанського у Львові; |
| 2014 | - єпископ Антал Майнек консекрував костел св. Франциска у Мукачеві на Закарпатті; - єпископ Ян Пурвінський освятив каплицю св. Агнеси у Соколові на Житомирщині; |
| 2015 | - єпископ Леон Дубравський освятив наріжний камінь храму св. Франциска в Андрійківцях на Хмельниччині; - архієпископ Петро Мальчук освятив наріжний камінь майбутнього костелу св. Терези від Немовляти Ісуса в Ірпині біля Києва; |
| 2020 | - єпископ Віталій Кривицький освятив відновлений храм св. Терези від Немовляти Ісуса і нову Хресну дорогу у Кам'яному Броді на Житомирщині; |
| Наступна дата: жовтень, 05 | |
| 1856 | - костел св. Валентина у Раковці на Львівщині консекрував архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1990 | - Апостольський делегат в СРСР та Росії архієпископ Франческо Коласуонно освятив земельну ділянку під будівництво костелу у Довбиші на Житомирщині; |
| 2008 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новозбудований храм Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині; |
| 2013 | - архієпископ Станіслав Будзік (Польща) за участі єпископів Мар'яна Бучека, Яна Собіло, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка та Степана Менька (УГКЦ) консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2015 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Бердянську на Запоріжжі освятив меморіальну таблицю, присвячену консекрації храму; |
| 2017 | - тимчасову каплицю cвв. Апп. Петра і Павла у Сокільниках під Львовом освятив архієпископ Мечислав Мокшицький; |
| 2019 | - єпископ Віталій Скомаровський на території колишнього кладовища освятив земельну ділянку під будівництво храму у Горохові на Волині; - єпископ Леон Малий впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
У 1582 році черговий власник Острога князь Василь Костянтин Острозький відбудував святиню вже у статусі парафіяльної, першим її настоятелем став о. Войтех Бєжановський з Кракова, який прослужив тут до 1616 року. Від 1619 року парафією опікувався її наступний настоятель о. Войтех Вітковський, якому вдалось достатньо спорядити костел та підготувати його до освячення (зокрема, 1621 року він придбав новий головний вівтар). 26 жовтня 1624 року єпископ Луцький Станіслав Лубенський консекрував храм (цього ж дня власниця Острога Анна Алоїза Острозька поновила фундацію парафії).
У 1702 році коштом настоятеля (і єпископа Баківського) о. Станіслава Бєганського було відновлено парафіяльний будинок і дах костелу в Острозі, а також споруджено нову дзвіницю, а наступного року - добудовано передсіння та бабинець. 10 липня 1707 року храм обікрало московітське військо, яке квартирувало у місті. У 1726-1730рр., коли настоятелем був о. Самуель Ожга (єпископ Київський), постали черговий новий головний вівтар та вівтарі св. Антонія і Пресвятої Діви Марії, а в наступні чотири роки, за настоятельства о. Йосифа Ольшанського (єпископа-помічника Холмського та адміністратор Луцької дієцезії) - вівтар Пресвятої Діви Марії Святого Розарію та ще два.
У 1749 році завдяки настоятею о. Станіславу Томашеському та коштам князя Станіслава Яблоновського розпочали будівництво каплиці св. Яна Непомуцького (напроти каплиці Пресвятої Діви Марії Святого Розарію), яке завершив о. Йосиф Голуховський 1753 року коштом іншого Яблуновського - князя Яна Каетана. 1774 року було встановлено вівтар св. Теклі. У 1779 і 1782 роках святиня отримала новий дах. 1794 року завершили облаштування вівтаря св. Яна Непомуцького. У 1805 році внаслідок аварійної ситуації із склепінням святині припинено богослужіння, проте завдяки зусиллям настоятеля о. Варфоломія Маркєвича у наступні роки костел відремонтували.
У 80-х роках XIX століття храм в Острозі за настоятеля о. Владислава Кшемінського перебудували в неоготичному стилі, святиня отримала три вежі. Проте після пожежі у червні 1888 року, яка знищила дах костелу, але не пошкодила стіни і склепіння, богослужіння довелось перенести до старої цвинтарної каплиці. І лише 2 лютого 1896 року царський уряд дав дозвін на відновлення храму. Відбудовою опікувався настоятель о. Вацлав Машевський, а здійснювалась вона за неокласичним проектом архітектора Віктора Пьотровського коштом парафіян, а також завдяки пожертвам князя Романа Сангушка і князівни Людгарди Яблоновської. 1897 року костел консекрував єпископ-помічник Луцько-Житомирський Болеслав Клопотовський.
Принаймні, від 1920 року парафію в Острозі, чисельністю від понад шести тисяч вірян до понад трьох тисяч, обслуговував настоятель о. Йосиф Пташинський, якого 1938 року на цій посаді замінив о. Петро Міляновський. Наприкінці 30-х років вона охоплювала понад три десяткам сусідніх населених пунктів та мала каплиці у Новомалині цвинтарну муровану 1906 року в Острозі, а раніше були також у Гільчі, Залужжі, Милятині, Мізочі і Плужному. Від 1919 року парафію, чисельністю від понад шести тисяч вірян до понад трьох тисяч, обслуговував настоятель о. Йосиф Пташинський, якого 1938 року на цій посаді замінив о. Петро Міляновський.
З 1946 року по 1989 рік (за винятком 1948-1958рр.) костел в Острозі був зачинений (зерносховище, а потім - спортшкола). На початку 60-х років зруйнували капличку Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії та дзвіницю. 27 вересня 1989 року відбулась реєстрація римсько-католицької спільноти в Острозі, а першу Святу Месу у поверненому храмі відправив 12 листопада 1989 року о. Антоній Андрущишин. У 1992-2019 роках настоятелем парафії служив о. Вітольд-Йосиф Ковалів, завдяки зусиллям якого було відновлено понищений радянською владою костел та його оснащення.
Острог обслуговують дієцезіальні священники. Місто мало також інші костели - капуцинський Пресвятої Трійці та єзуїтський св. Ігнатія Лойоли і св. Франциска Ксав'єра.
