|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
35364 Грушвиця
Грушвиця у документах вперше згадується 1565 року, проте поселення значно старіше (зокрема, тут існує досліджене городище Х-ХІ століть). У другій половині XIX століття в Грушвиці та її околицях поселились чеські, польські та німецькі колоністи. Їх нащадки у різні часи були репатрійовані, зокрема, 1948 року - чехи, а їх місце зайняли навколишні селяни, а потім - українці з Польщі, Словаччини та Полісся. Нині у селі, що поділяється на Грушвицю Першу і Грушвицю Другу, проживає відповідно близько дев'яти та двох сотень мешканців.
У 1756 році місцевий власник Ян Каменський збудував у селі дерев'яну капличку, яку 1809 року замінила нова і теж дерев'яна. Її добудував Ян Томашевич. Переважну більшість вірян складали чехи. На підставі угоди між єпископами Луцька та Оломоуц (Чехія) сюди до 1925 року направляли священників з Чехії (оо. Клемент Журек, Йозеф Стршиж та Одрей Кршенек).
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: липень, 16 | |
| 1785 | - інгрес єпископа-ординарія Луцько-Житомирського (Київського) Каспера Цецішовського до Житомирської катедри; |
| 1930 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Колках на Волині консекрував Луцький єпископ-помічник Стефан Вальчикевич; |
| 1934 | - освячено новозбудовану каплицю Матері Божої Святого Скапулярію в Ільнику на Львівщині; |
| 1995 | - єпископ Ян Ольшанський консекрував новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Писарівці на Хмельниччині; |
| 2004 | - костел св. Йосифа у Полупанівці на Тернопільщині став санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію; |
| 2007 | - призначено архієпископом-коад’ютором Львівської архідієцезії о. Мечислава Мокшицького, а єпископа Мар’яна Бучека - коад’ютором Харківсько-Запорізької дієцезії; |
| 2014 | - Голова Папського Комітету з Міжнародних Євхаристійних Конгресів архієпископ П'єро Маріні освятив каплицю у Львівській курії; - освячено скульптуру Марії Матері Миру, яка встановлена на подвір'ї костелу Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі на Вінничині; |
| Наступна дата: липень, 17 | |
| 1864 | - висвячений на священника у Перемишльській катедрі єпископом-ординарієм Антонієм Монастирським майбутній єпископ Йосиф Пельчар, майбутній ординарій Перемишльський та святий; |
| 1910 | - освячено костел св. Олексія у Жмеринці на Вінничині; |
| 1965 | - в селі Слобода-Рашково (Молдова) народився майбутній ординарій Київсько-Житомирський архієпископ Петро Мальчук; |
| 1990 | - єпископ Мар'ян Яворський освятив повернений костел Станіслава єп. мч. у Тарноруді на Тернопільщині; |
| 1994 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Долині на Івано-Франківщині після відновлення розпису всередині будівлі; |
| 1999 | - архієпископ Мар'ян Яворський та єпископ Курт Кренн (Санкт-Пельтен) за участю єпископа Маркіяна Трофим'яка консекрували костел бл. Якова Стрепи у Галичі на Івано-Франківщині; |
| 2005 | - архієпископ Мар'ян Яворський у Городку на Львівщині освятив пам'ятну таблицю, встановлену на честь повернення до культу костелу Воздвиження Святого Хреста; |
| 2014 | - єпископ Мар'ян Бучек передав костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Розарію у Першотравенську на Житомирщині реліквії св. Шарбеля; |
Особливо актуальним будівництво нового костелу стало після заснування 1927 року у Грушвиці самостійної парафії, до якої увійшло понад десять сусідніх сіл (близько 1200 вірян, з яких до 90 відсотків були чехами) з каплицями у Плоскій та Мартинівці. Від вересня цього ж року її настоятелем став о. Станіслав Ядчик. Було створено комітет будівництва храму, який приступив до збору коштів. Зібраши 18 тисяч злотих, 2 липня 1928 року приступили до спорудження мурованої святині, яке здійснювали майстри школи мулярства у Кременці. 6 жовтня 1929 року було освячено наріжний камінь костелу.
Пізніше внаслідок світової економічної кризи будівельні роботи сповільнились, проте 18 серпня 1930 року спорудження завершилось (обійшлось воно парафіянам у 60 тисяч злотих). Варто зауважити, що Володимир Влк з Грушвиці надав матеріал на виготовлення вхідних дверей і оплатив їх виготовлення, Густав та Алоїз Бачові профінансували виготовлення всіх 12 вікон, Ян Міла закупив великий дзвін, віряни із Дяткович придбали орган, а брат священника Ядчика намалював великий образ св. Вацлава. 28 вересня 1930 року, у спомин св. Вацлава храм консекрував єпископ Луцький Адольф Шельонжек та присвятив його чеському святому королю Вацлаву.
У 1938 році настоятеля о. Северина Вісьнєвського замінив о. Миколай Урод, якого арештували чекісти та вивезли до Архангельска, де він і помер 11.07.1942р. На його місце призначили о. Людвіка Вареховского. 1943 року він був змушений був покинути Грушвицю перед акцією бойовиків УПА, які спалили парафіяльний будинок та значно пошкодили костел. Місцеві жителі розібрали по домівках все, що могло пригодитись у господарстві. Пізніше храм використовувався в якості колгоспної комори та складу зерна, а з падінням комуністичного режиму стояв пусткою і руйнувався.
Десь у 2000-х роках частково зруйновану колишню римсько-католицьку святиню отримали православні Київського патріархату, які її відремонтували та добудували, а від 2012 року стали використовувати як свою церкву. Її 13 жовтня 2013 року освятив архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон на честь Покрови Пресвятої Богородиці.
Головна сторінка