KUŹMIWKA (Kazimirka). Dawny kościół p.w. św. Kazimierza (1656 - 1670). Rówieński obw., Sarnenski r-n

Informacja

34561 Кузьмівка

У 1629 році князь Альбрехт Радзивіл заснував містечко Казимирів. Після спустошення 1665 року нападниками воно перетворилось на село, яке пізніше згадується у документах як Казимирівка. У 1906 році тут проживало 370 мешканців, 1921 року - 652 (більшість - українці), нині село має майже шість сотень осіб. Весною 1943 року село спалили німецькі війська, після війни його перейменували на Кузьмівку.

Перший дерев’яний костел у Казимирові фундував 2 січня 1629 році вже згаданий Альбрехт Радзивіл, великий литовський канцлер, пожертвуваши, зокрема, село Яблунька. Фундаційний акт зареєстрували 15 квітня 1638 року в Коронному реєстрі та підтвердив 23 березня 1639 року єпископ Анджей Ґембіцький, ординарій Луцьким і Брестський. Проте 1665 року цей храм спалили татари і козаки разом із містечком.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: październik, 12
1612	- костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Жидачеві на Львівщині консекрував Баковський єпископ В. Любенецький;
1752	- черговий костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Адам Ораньський;
1908	- освячено наріжний камінь костелу у Скородинцях на Тернопільщині;
1930	- костел у Заболотті на Волині освятив єпископ Адольф Шельонжек; - новозбудований та оснащений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у (Війткевичах (нині - Камяне) освятив єпископ Стефан Вальчикевич;
1996	- єпископ Райнхард Леттманн з Мюнстера (Німеччина) за участю єпископів Маркіяна Трофим’яка, Станіслава Падевського та Станіслава Широкорадюка консекрував перенесений костел св. Анни у Ковелі на Волині;
Następna data: październik, 13
1738	- у Варшаві помер колишній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Станіслав Гозій;
1765	- о. Ігнатія Оссолінського, майбутнього ординарія Київського, висвятив на єпископа у львівському францисканському костелі Святого Хреста архієпископ Вацлав Сераковський;
1782	- архієпископ Фердинанд Кіцький консекрував відремонтований костел св. Марії Магдалини в Кукільниках на Івано-Франківщині;
1895	- освячено новоспоруджений костел Пресвятого Серця Господа Ісуса в Тамановичах на Львівщині;
1929	- архієпископ Болеслав Твардовський вмурував наріжний камінь в пресбітерій храму Христа Царя в Івано-Франківську;
1991	- єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь під спорудження костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа у Стратіївці на Вінничині; - єпископ Ян Пурвінський коронував скульптурку Фатімської Матері Божої в Довбиші на Житомирщині;
1997	- костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської;
2001	- костел Божого Милосердя у Сутисках на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський;
2005	- єпископ Леон Дубравський консекрував новоспоруджений костел Матері Божої Фатімської у Городищі на Хмельниччині; - єпископ Броніслав Бернацький освятив каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові;
2017	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив та вмурував наріжний камінь храму Матері Божої Фатімської у Зимній Воді під Львовом;

У 1656 році тодішній настоятель у Казимирівці і кустош колегіати Пресвятої Трійці в Олиці о. Фелікс Баховський розпочав коштом парафіян спорудження мурованої каплиці. Будівництво завершив 1670 року його наступник о. Ян Білецький. В її вівтарі знаходилась копія ікони Богородиці, привезеної з Палестини князем Радзивілом, оригінал якої містився в олицькій колегіаті. Цей образ невдовзі став предметом культу волинських вірян. Щоб його вшанувати в Казимирівку приходили тисячі паломників, яких вже не вміщала каплиця. Тож завдяки зусиллям того ж о. Білецького у 1770 році її перебудували на костел.

Храм у Казимирівці мав три дерев'яні вівтарі, головний містив вже згаданий образ Матері Божої із срібними оздобленням, коронами і вотивами (1811 року їх було 176), а також ікону св. Казимира. В кутку костельного подвір'я стояла крита ґонтом шестистовпна дерев'яна дзвіниця із двома більшими та трьома меншими дзвонами. 8 вересня 1824 року костел (можливо, після відновлення) консекрував єпископ Мінський Яків Дедерко, який був позбавлений царською владою урядування дієцезією та зісланий в Олику.

В середині XIXст. парафія в Казимирівці обслуговувалась настоятелем о. Йосифом Пясковським, мала філію в Космачеві та каплицю у Печалівці (нині - Мирне). У другій половині століття нею опікувались оо. Миколай Ковалевський (завдяки йому відбулось чергове відновлення святині), Юлій Качановський, Йосафат Селецький, а чисельність вірян зросла до понад півтори тисячі. Пізніше до Ісв. війни її адміністрували оо. Вікентій Драгуневич, Едмунд Щепаняк, Болеслав Лисецький, Йосиф Граєвський, при якому кількість парафіян перевищила дві тисячі осіб.

У 20-х роках - першій половині 30-х років XXст. після кількох адміністраторів парафію у Казимирівці обслуговували настоятелі оо. Бонавентура Бужмінський, Мартин Зим і Венцеслав Батовський. 1935 року понад 1200 парафіян у понад 40 сусідніх селах перебували під духовною опікою настоятеля о. Владислава Коссажевського (у самій Казимирівці було небагато католиків, село вважалось православним). Парафія мала збудовану 1929 року дерев'яну каплицю у неіснуючій нині Регінівці біля Моквина. Останній настоятель о. Йосиф Щастний покинув Казимирівку 1943 року, виїхавши до Карачуна. Костел весною 1943 року спалили, за різною інформацією, німці разом із селом або вояки УПА, рештки його мурів пізніше було розібрано.

У 1998 році в Кузьмівці встановлено хрест на тому місці, де колись був римсько-католицький храм. 2013 року польська Фундація культурної спадщини профінансувала реконструкцію ікони Матері Божої Казимирецької для колегіати в Олиці. Образ намалював гданський художник Томаш Кухарський, срібний із позолотою оклад виконав краківський реставратор Тадеуш Галянт. Цього ж року ікону освятив у Кракові Папа Франциск.