САРНИ - Доротичі. Колишній костел св. Антонія Падуанського (1796). Рівненська обл., Сарненський р-н

34500 Сарни

Сарни відомі документально із 7 лютого 1650 року, згадуються також у 1652 і 1662 роках. 1866 року тут проживало 1088 мешканців, 1885 року - 1378. у 80-х роках XIXст. в селі на перехресті залізниць Рівне-Лунинець і Ковель-Коростень заклали полустанок Сарни, який з часом став залізничним селищем. У 1911р. село Сарни мало 2448 жителів, а селище Сарни - 2600. 1917 року селище стало містом, до якого з часом увійшло село Сарни із присілком Доротичі (1921 року тут проживало майже 6000 мешканців, 1939 року - 13400, а нині - понад 28 тисяч осіб). До 2020 року були райцентром.

Дерев'яний костел св. Антонія у присілку Доротичі села Сарни в складі парафії св. Архангела Рафаїла у Бережниці постав коштом місцевих власників Прушинських не пізніше 1796 року, коли отримав єпископський дозвіл на проведення богослужінь. Правда, схематизми Луцько-Житомирської та Луцької дієцезії датують його 1827 роком (можливо, тоді відбулось відновлення чи додаткове оснащення храму).

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 04
1736 - костел Пресвятої Трійці у Старому Селі на Львівщині консекрував єпископ Самуїл Гловінський;
1765 - новозбудовану каплицю св. Архангела Михаїла в Шельвові на Волині освятив настоятель парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Конюхах о. Андрій Камоцький;
1799 - єпископ Каспер Цецішовський консекрував відремонтований храм Благовіщення Пресвятої Діви Марії у Клевані на Рівненщині;
1989 - повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Жидачеві на Львівщині освятив єпископ Мар'ян Яворський;
2004 - кардинал Мар'ян Яворський освятив новозбудований костел cв. Антонія у Глібовичах на Львівщині;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький передав костелу cв. Анни у Полонному на Хмельниччині реліквії св. Йоана Павла ІІ;
Наступна дата: вересень, 05
1772 - освятили новоспоруджену каплицю св. Роха у Підкамені на Львівщині;
1790 - освячено новозбудований костел Святого Хреста у Новому Милятині на Львівщині;
1992 - костел св. Анни у Самгородку на Вінничині освятив єпископ Ян Ольшанський;
2011 - освятили фундамент нового костелу св. отця Піо у Діловому на Закарпатті;
2020 - у Кракові (Польща) помер колишній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський, похований в санктуарії в Кальварії Зебжидовській біля Кракова;
- архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував відновлений костел св. Людовика у Старій Скваряві на Львівщині;
- храм св. Архангела Михаїла у Тиврові на Вінничині проголошено санктуарієм Матері Божої Тиврівської і мучеників за віру;
Джерело фотознімка: polona.pl

Впродовж XIXст. та першого десятиліття XXст. цей костел у дієцезіальних схематизмах згадується як каплиця у Сарнах бережницької парафії, проте, від 1910 року подається як створена 1906 року філія цієї парафії (у джерелах часом йому помилково приписують титул Пресвятого Серця Ісуса, хоча насправді цей титул належав новій і теж дерев'яній святині у самих Сарнах, а не в присілку Доротичі). У 1920-1921 роках у Сарнах було створено парафію, яка тоді отримала таку ж присвяту св. Антонію Падуанському, як і її старий костел у Доротичах, що став парафіяльною святинею.

Джерело фотознімка: digitalhistorycenter.ua

Від 1929 року костел св. Антонія Падуанського у Сарнах-Доротичах вже згадується у схематизмах як лише каплиця сарненської парафії Пресвятого Серця Ісуса, оскільки місто отримало вже згаданий парафіяльний храм під аналогічним титулом. На жаль, костел св. Антонія Падуанського у Сарнах-Доротичах не зберігся - був знищений після ІІ світової війни.

Джерело фотознімка: digitalhistorycenter.ua
СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми