|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
34500 Сарни,
вул. Костельна, 7,
+380 (3655) 325-92,
f.b.: 100064332506650
Сарни відомі документально із 7 лютого 1650 року, згадуються також у 1652 і 1662 роках. 1866 року тут проживало 1088 мешканців, 1885 року - 1378. у 80-х роках XIXст. в селі на перехресті залізниць Рівне-Лунинець і Ковель-Коростень заклали полустанок Сарни, який з часом став залізничним селищем. У 1911р. село Сарни мало 2448 жителів, а селище Сарни - 2600. 1917 року селище стало містом, до якого з часом увійшло село Сарни із присілком Доротичі (1921 року тут проживало майже 6000 мешканців, 1939 року - 13400, а нині - понад 28 тисяч осіб). До 2020 року були райцентром.
Римо-католики Сарн належали до парафії св. Архангела Рафаїла у Бережниці та із кінця XVIIIст. послуговувались дерев'яною каплицею св. Антонія Падуанського у присілку Доротичі, яка із утворенням у 1920-1921рр. сарненської парафії стала її святинею. Не пізніше 1929 року цей храм був замінений дерев'яним костелом Пресвятого Серця Ісуса.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 04 | |
| 1736 | - костел Пресвятої Трійці у Старому Селі на Львівщині консекрував єпископ Самуїл Гловінський; |
| 1765 | - новозбудовану каплицю св. Архангела Михаїла в Шельвові на Волині освятив настоятель парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Конюхах о. Андрій Камоцький; |
| 1799 | - єпископ Каспер Цецішовський консекрував відремонтований храм Благовіщення Пресвятої Діви Марії у Клевані на Рівненщині; |
| 1989 | - повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Жидачеві на Львівщині освятив єпископ Мар'ян Яворський; |
| 2004 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив новозбудований костел cв. Антонія у Глібовичах на Львівщині; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький передав костелу cв. Анни у Полонному на Хмельниччині реліквії св. Йоана Павла ІІ; |
| Наступна дата: вересень, 05 | |
| 1772 | - освятили новоспоруджену каплицю св. Роха у Підкамені на Львівщині; |
| 1790 | - освячено новозбудований костел Святого Хреста у Новому Милятині на Львівщині; |
| 1992 | - костел св. Анни у Самгородку на Вінничині освятив єпископ Ян Ольшанський; |
| 2011 | - освятили фундамент нового костелу св. отця Піо у Діловому на Закарпатті; |
| 2020 | - у Кракові (Польща) помер колишній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський, похований в санктуарії в Кальварії
Зебжидовській біля Кракова; - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував відновлений костел св. Людовика у Старій Скваряві на Львівщині; - храм св. Архангела Михаїла у Тиврові на Вінничині проголошено санктуарієм Матері Божої Тиврівської і мучеників за віру; |
Із 1932 року парафію у Сарнах обслуговував о. Болеслав Савіцький, з ініціативи якого розпочалась підготовка до спорудження у місті мурованого костелу. Зокрема, 1933 року проект нової святині виготовив луцький архітектор Владислав Стахонь. Будівництво храму, профінансоване залізничниками, прикордонниками, владними інституціями, молодіжними організаціями, Луцькою курією та вірянами, розпочалось 1935 року завдяки зусиллям нового настоятеля о. Яна Сьвідерського, сарненського декана (загальна вартість спорудження становила близько 200 тисяч злотих).
У 1936 році було закладено фундамент храму у Сарнах. Костел будували з цегли, а його стіни ззовні оздобили базальтовим камінням, яке видобували у Клесові. До ІІ світової війни спорудження святині не вдалось завершити повністю (зокрема, залишилась недобудованою вежа, не встигли закінчити решту оздоблювальних робіт), проте храм вже було частково оснащено. Ймовірно, у ньому вже проводили богослужіння. У вересні 1939 року костел частково пошкодила радянська бомба. Наприкінці 30-х років понад 5800 вірян у майже трьох десятках населених пунктах продовжував обслуговувати о. Сьвідерський, а парафія мала ті ж каплиці, що й у 20-х роках (у Немовичах та вже згадану св. Антонія Падуанського у Доротичах).
У травні 1945 року із міста до Польщі виїхав останній сарненський душпастир о. Ян Левінський (разом із частиною костельного спорядження та групою парафіян). Зокрема, він вивіз копію образу Матері Божої Остробрамської авторства професора Антонія Черневського. До 1958 року до вірних доїжджав о. Серафим Кашуба OFM Cap. У 1959 році радянська влада костел зачинила та перетворила його спочатку на зерносховище, а потім - на склад харчових продуктів. Парафіяльний будинок спочатку був військовим госпіталем, потім - військкоматом, а далі в ньому знаходились курси цивільної оборони та автолюбителів.
У 1991 році колишню святиню у Сарнах повернули відродженій римсько-католицькій спільноті, зареєстрованій 29 жовтня цього ж року. 5 серпня 1995 року відремонтовані храм та парафіяльний будинок освятили архієпископи Владислав Зюлек з Польщі та Мар'ян Яворський. Костелу повернули вивезений раніше до Польщі образ Матері Божої Остробрамської. 10 серпня 2014 року єпископ Віталій Скомаровський освятив дзвін, подарований сім’єю Горошкевичів та колишніми парафіянами Гути Степанської.
Від осені 1992 року до 1 серпня 2021 року парафію у Сарнах обслуговували оо.-паллотини (товариство Католицького Апостольства)., а тепер нею опікуються дієцезіальні священники.
Головна сторінка