34560 Степань
Поселення Степань вважається заснованим на початку XI століття. Було стольним градом удільного давньоруського князівства, яке спочатку входило до Турово-Пінського князівства, після 1199 року - до Галицько-Волинського князівства, а з кінця XIV століття - до Литовського князівства. Степань була містечком, а з приходом радянської влади стала селом, яке 1960 року отримало статус селища міського типу. Нині тут проживає понад 4100 мешканців.
Перший (дерев’яний) костел св. Архангела Михаїла у Степані постав у 1613-1614 роках коштом місцевого власника Януша Острозького (у 70-х роках XVI століття всупереч волі свого батька Василя Острозького перейшов з православ'я до католицизму). 1705 року у цьому храмі взяв участь у богослужінні шведський король Карл XII, який після перемоги над московитами переслідував загони Петра I. 1753 року черговий власник містечка Януш Сангушко суттєво збільшив фінансово-майнове забезпечення парафії.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: липень, 10 | |
| 1747 | - архієпископ Миколай Вижицькийо декретом визнав чудотворним образ Розіп'ятого Ісуса в Новому Милятині на Львівщині; |
| 1799 | - консекровано костел Пресвятої Трійці у Браїлові на Вінничині; |
| 1904 | - о. Станіслав Громніцький освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Білобожниці на Тернопільщині; |
| 1960 | - висвячений на священника майбутній Апостольський нунцій в Україні та Апостольский адміністратор Закарпаття Антоніо Франко; |
| 1999 | - Апостольський нунцій в Україні о. Нікола Етерович отримав єпископське свячення у Хварі (Хорватія) з рук кардинала Анжело Содано; - освячено костел св. Марії Горетті у Червоних Хатках на Житомирщині; |
| 2002 | - інгрес першого ординарія Харківсько-Запорізького єпископа Станіслава Падевського до Харківської катедри; |
| 2005 | - кардинал Мар'ян Яворський в костелі св. Йосифа у Тщенці на Львівщині освятив пам'ятну таблицю о. Яну Строєку; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі св. Станіслава єп. мч. у Старому Добротворі на Львівщині освятив новий вівтар та впровадив реліквії св. Йоана з Дуклі; |
| Наступна дата: липень, 11 | |
| 1751 | - настоятель парафії у Володимирі о. Загорський (за дозволом єпископа Антонія Волловича) освятив новоспоруджений костел у Чарторийську на Волині під титулом Воздвиження Святого Хреста; |
| 1770 | - єпископ Холмський Фелікс Турський (майбутній ординарій Луцький) консекрував домініканський храм у Володимирі на Волині; |
| 1914 | - розширену святиню Успіння Пресвятої Діви Марії у Трускавці на Львівщині консекрував єпископ Йосиф Пельчар; |
У 1803-1806 роках завдяки власнику Степані Станіславу Ворцелю було споруджено мурований храм під тим же титулом св. Архангела Михаїла. Наприкінці ХІХ століття парафія нараховувала понад 1800 вірних та мала філіальні святині у Збужі, Стидині та Вербці. У 30-х роках наступного століття настоятель Петро Мілановський обслуговував понад 1200 вірян у двох десятка сусідніх населених пунктах (філіальних каплиць вже не було).
У квітні 1943 року бойовики УПА підірвали храм за допомогою артелерійських снарядів (за іншою інформацію, вони знайшли у костелі склад зброї та вибухівки і підірвали його). Останній настоятель о. Фаустин Лисицький, якому приписують організацію спротиву бойовикам УПА, встиг разом із парафіянами-поляками перебратись в Гуту Степанську. Після війни святиню розібрали, а на звільненій земельній ділянці збудували лікарню. 12 квітня 2011 року на місці колишнього римсько-католицького храму було освячено меморіальний хрест, встановлений за дозволом місцевої влади. 17 липня цього ж року мало відбутись його урочисте освячення єпископом Маркіяном Трофим'яком, але цьому завадили місцеві націоналісти.
Костели і каплиці України