ЗДОЛБУНІВ. Костел cвв. Апп. Петра і Павла (1908). Рівненська обл., Рівненський р-н

35703 Здолбунів,
вул. Пушкіна, 11

Уперше назва поселення Здолбунів (Долбунів) згадується 1497 року. Назва «Здолбунів» відома з 1629 року. 1903 року Здолбунів віднесено до категорії заштатних міст, а 1924 року став повітовим центром Волинського воєводства. У 1939 році Здолбунів став районним центром. Нині у ньому проживає майже 25 тисяч мешканців.

Місцеві римо-католики належали до парафії св. Лаврентія у Тайкурах. 1908 року завдяки тайкурському пароху о. Йосифу Ізбінському у Здолбунові було споруджено мурований філіальний костел. У 1920 році тут створили самостійну парафію. А пізніше (ймовірно, наприкінці 20-х - на початку 30-х років) храм було розширено зусиллями місцевого пароха о. Казимира Новаківського.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: січень, 24
На цю дату відсутня інформація про важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Наступна дата: січень, 25
2004 - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив нижній костел Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова;

Після ІІ світової війни до святині у Здолбунові доїжджав Слуга Божий о. Серафін Кашуба OFM Cap. 1960 року костел закрили, а потім до фасаду було добудовано меблевий магазин. У 60-80-х роках здолбунівські римо-католики нелегально збиралися на молебні у приватних будинках.

Завдяки старанням оо. Антонія Андрущишина і Владислава Чайки у Різдво 1991 року влада дозволила провести урочисту Літургію в храмі, який повернули вірним 29 травня 1992 року. Відтоді храм поступово відновлюється. Здолбунів обслуговують дієцезіальні священники.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.