 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
46011 Тернопіль,
вул. Бандери, 57,
+380 (352) 26-04-50,
f.b.: 61555900632868
Тернопіль (до 9 серпня 1944 року - Тарнополь) заснував у 1540 році Ян Тарнавський на землях поблизу давньоукраїнського укріплення Сопільче (Топільче). 1548 року місто отримало магдебурзьке право. У 1772-1810 і 1815-1867 роках Тернопіль був центром округи, потім - повіту, у 1921-1939рр. був столицею воєводства, з грудня 1939 року є обласним центром. 1880 року тут проживало 25819 мешканців, у тому числі 7929 поляків і 6037 українців, нині місто нараховує понад 220 тисяч осіб.
У Тернополі парафія та перший костел постали не пізніше 1550 року, наступний храм почали будувати у 60-х - 70-х роках цього ж століття, проте тоді не завершили. Закінчили спорудження цієї чи іншої мурованої святині під титулом Благовіщення Пресвятої Діви Марії 1623 року, з другої половини XVIIст. додалась присвята ще й св. Йоану Хрестителю. Після турецького нападу 1675 року костел ще 1690 року стояв зруйнованим, але вже 1697 року його відремонтували. Втім, навіть 1740 року храму бракувало склепіння над навою, а склепіння в пресбітерії та дві стіни взялись тріщинами. Його так і не змогли відремонтувати, тому 1784 року австрійський уряд наказав його демонтувати. Від цього часу понад століття тернопільська парафія послуговувалась домініканським костелом св. Вікентія Ферерра.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 06 | |
| 1822 | - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1896 | - костел св. Мартина, єпископа у Піщаному Броді (Шпейєрі) на Миколаївщині освятив єпископ Тираспольський Антон Церр; |
| 1929 | - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині; |
| 2001 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович; |
| 2007 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського; |
| 2010 | - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії; |
| 2013 | - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому
архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека; |
| Наступна дата: жовтень, 07 | |
| 1742 | - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант; |
| 1765 | - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський; |
| 1826 | - новозбудований та оснащений костел св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич; |
| 1928 | - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським; |
| 1931 | - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові; |
| 1934 | - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові; |
| 1955 | - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті; |
| 1995 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський; - храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 1997 | - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття; |
| 1999 | - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного; |
| 2013 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; |
| 2014 | - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську
на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері; - архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської; |
| 2018 | - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха)
у Гвардійському на Хмельниччині; - освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті; |
| 2019 | - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган; - єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців; |
| 2023 | - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії; |
Новий парафіяльний храм у Тернополі збудували у 1903-1908рр. завдяки зусиллям настоятелів оо. Кирила Янера та майбутнього архієпископа Болеслава Твардовського за проектом львівського архітектора Теодора Тальовського. 11 жовтня 1908 року архієпископ Йосиф Більчевський освятив новоспоруджений костел під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги. Під час Ісв. війни парафіяльна святиня зазнала суттєвих пошкоджень, але завдяки зусиллям настоятеля о. Антонія Ратушного 1922 року розпочалось її відновлення та завершилось 23 квітня 1933 року консекрацією, яку здійснив колишній її настоятель архієпископ Твардовський. Від 1934 року майже 15 тисяч парафіян міста та ще семи сусідніх сіл обслуговував настоятель о. Аполінарій Валенга, який у травні 1946 року разом із найціннішим костельним майном виїхав до Польщі. Храм, що зазнав деяких пошкоджень під час ІІсв. віни, 1949 року визнали аварійним і 1954 року знесли повіністю.
Відродження тернопільської парафії розпочалось 1991 року навколо відновленої старої єзуїтської каплиці на цвинтарі, освяченої цього ж року під титулом Воскресіння Господнього. Оскільки за радянської влади колишній парафіяльний храм Матері Божої Неустанної Допомоги знищили, колишній єзуїтський костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії перебудували та перетворили на швейну фабрику, а спроби повернути колишній домініканський костел св. Вікентія Ферерра були марними, тому у 1999 році розпочалося будівництво парафіяльних костелу та будинку за проектом тернопільського архітектора Ігора Чулія на земельній ділянці, отриманій 1998 року. Фінансувалось за рахунок архідієцезіальних коштів, католицького фонду «Реновабіс» з Німеччини, єпископів США, парафій у Польщі, особливо Тарнівської дієцезії, та приватних осіб.
1 травня 1999 року архієпископ Мар'ян Яворський освятив місце під будівництво та дзвін, а 18 травня 2002 року - каплицю у приміщенні новоспорудженого парафіяльного будинку та всю будівлю, яка ще у березні цього року стала осередком тернопольської парафії. 18 жовтня 2008 року єпископ Віктор Скворц із Тарнова (Польща) за участю кардинала Мар'яна Яворського, Харківсько- Запорізького єпископа Станіслава Падевського та Львівського архієпископа-коад'ютора Мечислава Мокшицького здійснив консекрацію новозбудованого костелу під титулом Милосердя Божого і Матері Божої Неустанної Допомоги.
Парафію обслуговують дієцезіальні священники, з вересня 1992 року працюють черниці-йосифітки згромадження Сестер св. Йосифа. В Тернополі-Загребеллі була також каплиця св. Антонія.
