 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
460?? Тернопіль,
ріг вул. Руської і Шевченка
Тернопіль (до 9 серпня 1944 року - Тарнополь) заснував у 1540 році Ян Тарнавський на землях поблизу давньоукраїнського укріплення Сопільче (Топільче). 1548 року місто отримало магдебурзьке право. У 1772-1810 і 1815-1867 роках Тернопіль був центром округи, потім - повіту, у 1921-1939рр. був столицею воєводства, з грудня 1939 року є обласним центром. 1880 року тут проживало 25819 мешканців, у тому числі 7929 поляків і 6037 українців, нині місто нараховує понад 220 тисяч осіб.
Парафія та перший костел у Тернополі постали не пізніше 1550 року, коли згадується їх настоятель. Наступний храм розпочав будувати місцевий власник (від 1576 року) Костянтин Острозький, проте не встиг завершити до передчасної смерті 1588 року (він же відновив парафію та збільшив її матеріально-фінансове забезпечення).
Інша маленька ('parva') мурована святиня в Тернополі згадується під титулом св. Валентина на зламі XVI і XVII століть поблизу Львівської брами, проте після турецького нападу 1675 року вона станом на 1690 рік вже була руїною.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 06 | |
| 1822 | - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1896 | - костел св. Мартина, єпископа у Піщаному Броді (Шпейєрі) на Миколаївщині освятив єпископ Тираспольський Антон Церр; |
| 1929 | - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині; |
| 2001 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович; |
| 2007 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського; |
| 2010 | - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії; |
| 2013 | - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому
архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека; |
| Наступна дата: жовтень, 07 | |
| 1742 | - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант; |
| 1765 | - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський; |
| 1826 | - новозбудований та оснащений костел св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич; |
| 1928 | - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським; |
| 1931 | - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові; |
| 1934 | - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові; |
| 1955 | - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті; |
| 1995 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський; - храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 1997 | - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття; |
| 1999 | - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного; |
| 2013 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; |
| 2014 | - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську
на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері; - архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської; |
| 2018 | - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха)
у Гвардійському на Хмельниччині; - освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті; |
| 2019 | - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган; - єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців; |
| 2023 | - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії; |
Будівництво мурованого костелу у Тернополі (ймовірно, розпочате ще Костянтином Острозьким) завершили 1623 року чергові власники міста Томаш і Катерина (із Острозьких) Замойські. Він був присвячений Благовіщенню Пресвятої Діви Марії, а з другої половини XVIIст. - ще й св. Йоану Хрестителю. 1666 року мав чотири вівтарі (головний Матері Божої Ченстоховської та бічні св. Антонія, св. Анни і Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в каплиці), проте вже був у поганому технічному стані. 1672 року згадується нова мурована дзвіниця на три дзвони біля храму, прикостельний цвинтар, оточений парканом, та парафіяльний дім поруч. Після турецького нападу 1675 року святиня ще навіть 1690 року стояла суттєво зруйнованою, але вже 1697 року було завершено її ремонт.
Протягом наступних років XVIII століття відбулось суттєве збільшення оснащення парафіяльного костелу в Тернополі, проте ще навіть 1740 року він не мав склепіння над навою, а склепіння в пресбітерії та дві стіни вимагали ремонту, оскільки взялись тріщинами. Храм так і не змогли відремонтувати, тому 1784 року австрійський уряд наказав його демонтувати. А парафіяльні споруди разом із костельною земельною ділянкою було продано 12 квітня 1791 року. Від цього часу понад століття тернопільська парафія послуговувалась домініканським костелом св. Вікентія Ферерра.
Завдяки зусиллям настоятеля о. Кирила Янера 1791 року розпочалась підготовка до спорудження парафіяльного храму в Тернополі, в рамках якої зібрали частину необхідних коштів та деякий будівельний матеріал, але будівництво святині, яке спочатку планували на 1898 рік, а потім - на 1899 рік, так і не почали через суперечки стосовно його вартості. Окрім того, у квітні 1902 року помер його ініціатор о. Янер. І лише після призначення настоятелем майбутнього архієпископа о. Болеслава Твардовського справа нової святині швидко зрушила з місця: 7 вересня 1903 року місто виділило земельну ділянку під її будівництво, а 15 жовтня цього ж року було оголошено конкурс на її спорудження вартістю майже у два рази меншою, ніж раніше. В якості проекту обрали один із чотирьох авторства львівського архітектора Теодора Тальовського, виготовлених ним для костелу св. Єлизавети у Львові.
Будівництво парафіяльного храму в Тернополі розпочали у жовтні 1903 року. Наступного, 1904 року завершили формування фундаменту та 6 вересня о. Твардовський за частю архієпископа Йосифа Більчевського освятив наріжний камінь костелу. Його спорудженням у 1903-1908рр. керував інженер Стефан Нойґофф. 27 жовтня 1907 року о. Твардовський звернувся до Львівської курії з проханням про дозвіл на відправлення богослужінь в захристії як в громадській каплиці, оскільки будівництво храму вже завершувалось. 24 травня 1908 року було освячено хрест (висотою 3.5 метрів) на купол костелу, приблизно тоді ж у Кракові виготовили вітражі для святині. 11 жовтня цього ж року архієпископ Більчевський освятив новозбудований храм під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги, після чого відбулось урочисте перенесення образу Матері Божої Неустанної Допомоги із домініканського костелу. Проте оздоблення та оснащення парафіяльної святині продовжувалось і далі. 15 червня 1913 року архієпископ Більчевський урочисто коронував образ Матері Божої Неустанної Допомоги, який помістили в головний вівтар.
Під час І світової війни парафіяльний храм в Тернополі зазнав суттєвих пошкоджень від обстрілу як російської, так і австрійської артилерії, богослужіння перенесли до єзуїтської святині Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Завдяки зусиллям настоятеля о. Антонія Ратушного 1922 року розпочалось відновлення костелу та завершилось 23 квітня 1933 року консекрацією, яку здійснив колишній його настоятель архієпископ Твардовський (освятив також новий головний вівтар, виготовлений за проектом львівського архітектора Лаврентія Дайчака). Окрім головного, святиня містила ще 5 бічних вівтарів - Пресвятого Серця Ісуса (в каплиці), Матері Ьожої Непорочної, Христа Розіп'ятого, св. Теклі і св. Франциска. Були також орган 1912 року, інше багате костельне оснащення, а також унікальні вітражі. Парафія мала каплиці цвинтарну в Тернополі, св. Антонія в Тернополі-Загребеллі, Білій, Великому Глибочку, Петрикові, Янівці (нині - Підгороднє). Від 1934 року майже 15 тисяч парафіян міста та ще семи сусідніх сіл обслуговував настоятель о. Аполінарій Валенга.
У травні 1946 року разом із найціннішим костельним майном виїхали до Польщі о. Валенга та вікарії, а костелом, що зазнав деяких пошкоджень під час ІІсв. віни, мав опікуватись о.-емерит Мар'ян Урбан, проте його арештували та змусили теж виїхати. Храм 1949 року визнали аварійним, тому прийняли рішення його знести, що і було зроблено 1954 року. 22 жовтня 1959 року на його місці відкрили центральний універмаг. У 1999-2008 роках у Тернополі збудували парафіяльний костел Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги. 10 вересня 2017 року за сприяння Міської ради Тернополя та на пожертви доброчинців у сквері імені Шевченка навпроти універмагу встановили бронзовий макет колишнього парафіяльного костелу.
