|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47512 Біще,
вул. Тараса Шевченка, 80А
Biszcze (Boszcze, Buszcze) znane w dokumentach z 16 sierpnia 1375 roku, є також згадка 1399 року (opisywane jako miasto), проте вважається заснованим 1086 року. 1880 року у селі проживало 675 мешканців, з них лише 260 були римо-католиками, 1900 року - 869, у тому числі 501 греко- і 311 римо-католиків, 1939 року - 1059 (католиків 589 і 430 відповідно), нині село нараховує менше півтисячі осіб. Входило до Бережанського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.
Wzmianka z 1399 roku dotyczy miejscowej parafii, której właśnie w tym roku arcybiskup Jakub Strzemię przywilejem ofiarował swoją dziesięcinę. W tekście wspominani są rektor i wikary parafialnego kościoła. Drewniany kościół był pod wezwaniem Matki Bożej. Kolejne finansowe wsparcie parafia otrzymała w 1433 roku od właściciela miasta Jana Boszcza. Kościół razem z miastem spłonął z rąk Turków prawdopodobnie w 1498 roku. Przez dłuższy okres miejscowi wierni nie mieli własnej świątyni i nawiedzali kościoły w okolicy.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: wrzesień, 08 | |
| 1724 | - коронація чудотворної ікони Сокальської Богоматері у бернардинському костелі Матері Божої Умиління у Сокалі на Львівщині; |
| 1824 | - костел св. Казимира у Кузьмівці (Казимирівці) на Рівненщині консекрував єпископ Мінський Яків Дедерко; |
| 1829 | - костел Пресвятої Трійці у Ржищеві на Київщині освятив київський архідиякон о. Павло Петровський; |
| 1853 | - архієпископ Лука Баранецький консекрував костел св. Миколая у Повітні на Львівщині; |
| 1860 | - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа-ординарія Антонія Фіалковського; |
| 1885 | - освячено новозбудований костел Матері Божої Святого Розарію у Молодії на Буковині; |
| 1901 | - новоспоруджений та оснащений храм у Криниці (Коростятині) на Тернопільщині консекрував під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії архієпископ Йосиф Вебер, єпископ-помічник Львівський; |
| 1909 | - освячено черговий костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині; |
| 1911 | - помер у Кракові кардинал Ян Пузина, колишній єпископ-помічник Львівський; похований у Краківській катедрі; |
| 1930 | - новоспоруджений костел св. Антонія Падуанського у Малих Голобах на Волині консекрував єпископ-ординарій Луцький Адольф Шельонжек; |
| 1931 | - освячено костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині; |
| 1995 | - храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині оголошено санктуарієм Матері Божої Хранительки Людських Надій; |
| 2001 | - повернену та відремонтовану каплицю у Чорному Лісі на Тернопільщині повторно освятили (під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії); |
| 2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив каплицю Божого Милосердя у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2013 | - єпископ Ян Собіло заклав наріжний камінь у стіну костелу Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2014 | - освячено подаровану благодійником нову Хресну дорогу в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив впровадив мощі св. єпископа Йосифа Пельчара до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2018 | - єпископ Леон Дубравський реконсекрував костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 2021 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Мацьківцях на Хмельниччині проголошено санктуарієм Божої Матері Фатімської; |
| 2022 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відреставровану каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії в Глиницях на Львівщині; |
| Następna data: wrzesień, 09 | |
| 1923 | - єпископ Кароль Фішер освятив на Львівщині перенесений до Вацевичів (від 1945р. - Залужани) липовецький дерев'яний костелик Благовіщення Пресвятої Діви Марії; |
| 2001 | - в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині кардинал Мар'ян Яворський коронував образ Матері Божої Стрийської короною, освяченою у Львові 26 червня 2001 року Святішим Отцем Йоаном Павлом ІІ; |
Budowa współczesnej murowanej sumptem Katarzyny Sieniawskiej świątyni w Buszczu datowana jest latami 1624-1638. W głównym ołtarzu znajdował się przywieziony z Rzymu przez Aleksandra Sieniawskiego obraz Matki Bożej z Dzieciątkiem. Z czasem obraz zasłynął jako łaskami słynący, a świątynia stała się znanym na Rusi sanktuarium Maryjnym. W latach 1693-1738, kiedy proboszczem był ks. Stanisław Brzeżański kościół został przebudowany, wskutek czego otrzymał charakter obronny. Przebudową zakończono przed 1716 rokiem, w którym parafię wizytował arcybiskup Jan Skarbek. 1722 року храм мав 4 вівтарі, 1741 року - 5: головний із чудотворною іконою Матері Божої, бічні Матері Божої Скорботної, Господа Ісуса Милосердного, св. Бригіди (1766 року - Христа Розіп'ятого) і св. Анни (1766 року - св. Миколая), a w latach 1763 i 1871 otrzymał nowe dachy.
Від 1885 року фіксується дуже поганий технічний стан костелу в Біщу, його оснащення теж суттєво збідніло, зокрема, перед І світовою війною залишилось лише три вівтарі. W latach 1918-1919 częściowo uszkodzony pod czas I wojny światowej kościół był restaurowany, а 1920 року відновлено вівтарі Господа Ісуса Милосердного, Матері Божої Скорботної і св. Миколая. Від 1937 року понад півтори тисячі вірян в Біщу та ще дев'яти сусідніх селах обслуговував настоятель ks. Filip Zając, а власні святині мали Дрищів, який нині є Надрічним, та Малі Шумляни (тепер - Підлісне). Наприкінці існування парафії костел мав окрім вже згаданих вівтарів ще два - головний XVIIст. із чудотворним образом та бічний XVIIст. Христа Розіп'ятого.
W styczniu 1944 roku ostatni proboszcz ks. Zając zmuszony był opuścić Buszcze. 21 квітня цього ж року завдяки допомозі niemieckiego podoficera Georga Franca із пошкодженого у березні храму вдалось вивезти до Бережан, а потім - до Польщі, найціннішу частину костельного майна, у тому числі і чудотворний образ Матері Божої. Святиня ж радянською владою від 50-х років використовувалась jako magazyn nawozów sztucznych, a potem stała ona pustką popadając w ruinę.
Po upadku sowietów kościół w Buszczu wysprzątano i czasem odprawiano tu Msze św. W 2009 roku proboszcz parafii św. Apostołów Piotra i Pawła w Brzeżanach ks. Andrzej Remenec podjął się odnowienia zrujnowanej świątyni. W czerwcu 2014 roku żeby zahamować rujnowanie kościoła, rozpoczęto odnowę dachu. До фінансування ремонтних робіт долучився о. Станіслав Жак із США, родина якого походить з Біща. Dnia 26 lipca 2015 roku biskup pomocniczy Lwowski Leon Mały poświęcił частково відремонтований храм i kopie uratowanych 1944 roku przez niemieckiego podoficera Georga Franca obrazów.
Біще продовжують обслуговувати дієцезіальні священники із парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Бережанах.
Strona główna