БІЩЕ. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (1624 - 1638). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47512 Біще,
вул. Тараса Шевченка, 80А

Поселення Біще (Боще, Буще) відоме у документах від 16 серпня 1375 року, є також згадка 1399 року (описується як місто), проте вважається заснованим 1086 року. 1880 року у селі проживало 675 мешканців, з них лише 260 були римо-католиками, 1900 року - 869, у тому числі 501 греко- і 311 римо-католиків, 1939 року - 1059 (католиків 589 і 430 відповідно), нині село нараховує менше півтисячі осіб. Входило до Бережанського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.

Згадка 1399 року стосується місцевої парафії, для якої саме того року видав привілей архієпископ Яків Стрепа, яким наділив парафію своєю десятиною. У цьому тексті згадуються ректор і вікарій парафіяльного костелу. Храм був дерев'яним та носив титул Матері Божої. Чергову фінансову допомогу парафія отримала 1433 року від власника поселення Яна Боща. Костел разом з містом спалили турки, ймовірно, 1498 року. Тривалий час місцеві віряни не мали своєї святині та відвідували костели у навколишніх поселеннях.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 26
1881 - висвячений на єпископа у Львівській катедрі архієпископом Львівським Франциском Вежхлейським о. Северин Моравський, номінований єпископом-помічником Львівським;
1887 - новозбудований котел cвв. Апп. Петра і Павла у Карлсруе на Миколаївщині освятив о. Черяхович;
1896 - відремонтований храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Гвіздці на Івано-Франківщині повторно освятив єпископ Ян Пузина;
1910 - освячено новозбудований костел у Жаб'єму (нині - Верховина) на Франківщині;
1938 - висвячений на священника Львівським архієпископом Болеславом Твардовським майбутній таємний єпископ Ян Ценський;
1977 - висвячений на священника єпископом Целестином Безмаліновичем майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович;
2001 - Святіший Отець Йоан Павло II у Львові беатифікував архієпископа Йосифа Більчевського та о. Зигмунта Гораздовського, освятив наріжний камінь для костелу св. Архангела Михаїла у Хоросткові на Тернопільщині, коронував образ Матері Божої Милосердної із Львівської катедри, відвідав її та Львівську семінарію у Брюховичах;
2004 - отримав пресвітерське рукоположення з рук єпископа Леона Дубравського майбутній єпископ-помічник Київсько-Житомирський Олександр Язловецький;
- єпископ Мар'ян Бучек відправив першу післявоєнну Службу у поверненому костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Сасові на Львівщині;
2009 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував каплицю cвв. Апп. Петра і Павла в Обертині на Івано-Франківщині;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив скульптуру св. Йоана Павла ІІ біля храму св. Йоана Павла ІІ у Львові-Сокільниках;
Наступна дата: червень, 27
1391 - призначено архієпископом-митрополитом Галицьким майбутнього блаженного о. Якова Стрепу;
1730 - свячено наріжний камінь костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Гвіздці на Івано-Франківщині;
1826 - в Орнбау (Німеччина) народився майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Франц Цоттман;
1858 - о. Конрад Шмутс освятив під титулом св. Йосифа новозбудований костел у Велдіжі (нині - Шевченкове) на Івано-Франківщині;
1913 - єпископ Владислав Бандурський освятив фундамент костелу св. Казимира у Ладичині на Тернопільщині;
1929 - консекровано новозбудований та оснащений храм Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині;
1976 - висвячений на священника архієпископом Ламбертом Антонієм Гохом майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Томас Галліксон;
1994 - єпископ Юзеф Жицінскі з Польщі за участю архієпископа Мар'яна Яворського і єпископа Маркіяна Трофим'яка консекрував новоспоруджений храм Пресвятого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії у Стрілецькому на Львівщині;
1997 - освячено костел св. Василя у Бакоші на Закарпатті;
1999 - новозбудований храм Матері Божої Неустанної Допомоги в Деребчині на Вінничині освятив майбутній єпископ о. Броніслав Бернацький;
2002 - костел св. Катерини в Мостиськах на Львівщині проголошено санктуарієм Матері Божої Неустанної Допомоги;
2015 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував храм Матері Божої Неустанної Допомоги у Львові на Збоїщах;
- архієпископ Мечислав Мокшицький та єпископ Віталій Скоморовський відкрили та освятили на подвір'ї Курії у Львові скульптуру св. Яна з Дуклі;
2019 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив каплицю Поєднання костелу Матері Божої Неустанної Допомоги у Львові на Збоїщах;
2020 - архієпископ Мечислав Мокшицький у храмі Матері Божої Неустанної Допомоги у Львові на Збоїщах освятив новий вівтар, присвячений св. Йоану Павлу ІІ, та впровадив його мощі;

Будівництво сучасного мурованого храму в Біщу, здійснене коштом Катерини Сенявської, датують 1624-1638 роками. Головний вівтар костелу містив привезений Олександром Синявським з Риму образ Матері Божої з Дитятком, який з часом зазнав слави чудотворного, а сам храм став відомим на Русі Марійним санктуарієм. За настоятеля о. Станіслава Бжежанського, котрий працював тут у 1693-1738рр., костел було перебудовано, він отримав виразний оборонний характер, причому ця перебудова завершилась до 1716 року, коли парафію візитував архієпископ Ян Скарбек. 1722 року храм мав 4 вівтарі, 1741 року - 5: головний із чудотворною іконою Матері Божої, бічні Матері Божої Скорботної, Господа Ісуса Милосердного, св. Бригіди (1766 року - Христа Розіп'ятого) і св. Анни (1766 року - св. Миколая), а в 1763 та 1871 роках отримав нові дахи.

Від 1885 року фіксується дуже поганий технічний стан костелу в Біщу, його оснащення теж суттєво збідніло, зокрема, перед І світовою війною залишилось лише три вівтарі. У 1918-1919 роках відбулась реставрація частково пошкодженого під час Ісв. війни храму, а 1920 року відновлено вівтарі Господа Ісуса Милосердного, Матері Божої Скорботної і св. Миколая. Від 1937 року понад півтори тисячі вірян у Бущу та ще дев'яти сусідніх селах обслуговував настоятель о. Філіп Зайонц, а власні святині мали Дрищів, який нині є Надрічним, та Малі Шумляни (тепер - Підлісне). Наприкінці існування парафії костел мав окрім вже згаданих вівтарів ще два - головний XVIIст. із чудотворним образом та бічний XVIIст. Христа Розіп'ятого.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У січні 1944 році останній парох о. Зайонц змушений був покинути Біще. 21 квітня цього ж року завдяки допомозі німецького унтерофіцера Георгія Франца із пошкодженого у березні храму вдалось вивезти до Бережан, а потім - до Польщі, найціннішу частину костельного майна, у тому числі і чудотворний образ Матері Божої. Святиня ж радянською владою від 50-х років використовувалась як склад хімдобрив, а потім стояла пусткою та руйнувалась.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У пострадянський період храм у Біщу почистили, інколи у ньому відправляли Меси. 2009 року настоятель парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Бережанах о. Андрій Ремінець узявся за відновлення зруйнованої святині. Зокрема, у червні 2014 року почали відновлювати дах, щоб зупинити руйнування костелу. До фінансування ремонтних робіт долучився о. Станіслав Жак із США, родина якого походить з Біща. 26 липня 2015 року єпископ-помічник Львівський Леон Малий освятив частково відремонтований храм та копії врятованих 1944 року завдяки німецькому унтерофіцеру Георгію Францу ікон.

Джерело фотознімка: projektbuszcze.org

Біще продовжують обслуговувати дієцезіальні священники із парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Бережанах.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.