47516 Баранівка
Баранівка вперше письмово згадується 1441 року у книгах галицького суду, є також згадка у документах 1469 року. У 80-х роках ХІХ століття нараховувала понад 380 селян, з них приблизно по 175 римо- та греко-католиків, нині ж у селі проживає понад дві сотні мешканців. Належало до Береженського району, а від 19 липня 2020 року - до Тернопільського.
Католики латинського обряду Баранівки спочатку належали до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Бережанах. У 1908-1909 роках у селі коштом вірян та, ймовірно, місцевих власників Потоцьких було споруджено філіальну муровану каплицю, яку освятили 1910 року. Поруч із храмом постала також мурована дзвіниця.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: листопад, 07 | |
| 1694 | - призначеного єпископом-помічником Гнєзненським о. Константія Зелінського, майбутнього архієпископа Львівського, у примасівській колегіаті в Ловічу примас Польщі кардинал Міхал Радзєйовський висвятив на єпископа; |
| 2003 | - єпископ Мар'ян Бучек у Плетеничах на Львівщині освятив відремонтовані приміщення в якості каплиці Матері Божої Святого Розарію; |
| 2015 | - костел Зіслання Святого Духа у Чернігові освятив архієпископ- ординарій Київсько- Житомирський Петро Мальчук; |
| 2024 | - єпископ Віталій Кривицький освятив відновлену каплицю Вищої Духовної Семінарії Пресвятого Серця Ісуса у Ворзелі на Київщині; |
| Наступна дата: листопад, 08 | |
| 1908 | - теребовельський декан та настоятель о. Станіслав Коженьовський освятив ще не завершений храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Глещаві на Тернопільшині; |
| 1998 | - костел св. Архангела Михаїла у Кузьмині на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський; |
Під час І світової війни поблизу Баранівки по річці Золота Липа пролягала лінія фронту, внаслідок чого багато будівель села було зруйновано. Істотних пошкоджень зазнали також каплиця і дзвіниця. Але у міжвоєнний період святиню відремонтували. 1934 року Баранівка перейшла до новоствореної парафії Матері Божої Неустанної Допомоги у Шибалині, а кількість вірян у селі наприкінці 30-х років перевищила дві сотні.
У радянські часи зачинена каплиця використовувалась, ймовірно, як складське приміщення. Пізніше колишня римсько-католицька святиня пустувала та руйнувалась. Правда, останні її фотознімки свідчать, що храм було, принаймні, зовні відремонтовано.
Костели і каплиці України