47516 Баранівка
Баранівка вперше письмово згадується 1441 року у книгах галицького суду, є також згадка у документах 1469 року. У 80-х роках ХІХ століття нараховувала понад 380 селян, з них приблизно по 175 римо- та греко-католиків, нині ж у селі проживає понад дві сотні мешканців. Належало до Береженського району, а від 19 липня 2020 року - до Тернопільського.
Католики латинського обряду Баранівки спочатку належали до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Бережанах. У 1908-1909 роках у селі коштом вірян та, ймовірно, місцевих власників Потоцьких було споруджено філіальну муровану каплицю, яку освятили 1910 року. Поруч із храмом постала також мурована дзвіниця.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: серпень, 18 | |
| 1778 | - jcdzxtyj yjdjp,eljdfybq костелу Пресвятої Трійці в Пістині на Франківщині; |
| 1890 | - новозбудований костел св. Адальберта (Войтеха) у Буцневі на Тернопільщині консекрував єпископ Ян Пузина; |
| 1912 | - наріжний камінь каплиці Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Станіслав Громницький; |
| Наступна дата: серпень, 19 | |
| 1753 | - єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський консекрував костел св. Станіслава Костки у Самборі на Львівщині; |
| 1900 | - у Римі висвячений на священника майбутній єпископ-помічник Львівський Франциск Лісовський; |
| 1902 | - висвячений на священника у Римі майбутній єпископ-помічник Львівський Франциск Лісовський; |
| 1972 | - в Одесі народився майбутній єпископ Віталій Кривицький, ординарій Київсько-Житомирський; |
| 2006 | - єпископ Мар’ян Бучек відслужив першу після війни Месу у костелі Успіння Пресвятої Діви Марії в Скоморохах на Львівщині; |
Під час І світової війни поблизу Баранівки по річці Золота Липа пролягала лінія фронту, внаслідок чого багато будівель села було зруйновано. Істотних пошкоджень зазнали також каплиця і дзвіниця. Але у міжвоєнний період святиню відремонтували. 1934 року Баранівка перейшла до новоствореної парафії Матері Божої Неустанної Допомоги у Шибалині, а кількість вірян у селі наприкінці 30-х років перевищила дві сотні.
У радянські часи зачинена каплиця використовувалась, ймовірно, як складське приміщення. Пізніше колишня римсько-католицька святиня пустувала та руйнувалась. Правда, останні її фотознімки свідчать, що храм було, принаймні, зовні відремонтовано.
Костели і каплиці України