Баранівка вперше письмово згадується 1441 року у книгах галицького суду, є також згадка у документах 1469 року.
У 80-х роках ХІХ століття нараховувала понад 380 селян, з них приблизно по 175 римо- та греко-католиків, нині ж у селі проживає понад дві сотні мешканців.
Належало до Береженського району, а від 19 липня 2020 року - до Тернопільського.
Католики латинського обряду Баранівки спочатку належали до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Бережанах. У 1908-1909 роках у селі
коштом вірян та, ймовірно, місцевих власників Потоцьких було споруджено філіальну муровану каплицю, яку освятили 1910 року. Поруч із храмом постала також
мурована дзвіниця.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: листопад, 07
1694
- призначеного єпископом-помічником Гнєзненським о. Константія Зелінського, майбутнього архієпископа Львівського, у примасівській колегіаті в
Ловічу примас Польщі кардинал Міхал Радзєйовський висвятив на єпископа;
Під час І світової війни поблизу Баранівки по річці Золота Липа пролягала лінія фронту, внаслідок чого багато будівель села було зруйновано. Істотних пошкоджень
зазнали також каплиця і дзвіниця. Але у міжвоєнний період святиню відремонтували. 1934 року Баранівка перейшла до новоствореної парафії Матері
Божої Неустанної Допомоги у Шибалині, а кількість вірян у селі наприкінці 30-х років перевищила дві сотні.
У радянські часи зачинена каплиця використовувалась, ймовірно, як складське приміщення. Пізніше колишня римсько-католицька святиня пустувала та руйнувалась.
Правда, останні її фотознімки свідчать, що храм було, принаймні, зовні відремонтовано.
Головна сторінка