ЛІТЯТИН. Колишній костел Різдва Пресвятої Діви Марії (1897 - 1898). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47530 Літятин

Село вперше згадується 15 січня 1443 року, є також згадки у 1454, 1473 і 1483 роках. 1880 року у Літятині проживало 731 мешканців, причому римо- і греко-католиків було приблизно порівно, нині село має трохи більше шести сотень осіб. Входило до Бережанського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.

Католицька громада латинського обряду села належала до парафії св. Станіслава єп. мч. у Козовій. 13 липня 1896 року римо-католики Літятина, чисельність яких тоді перевищила чотири сотні вірних, надіслали Львівській курії листа щодо будівництва у селі костелу. Через два дні козовський настоятель о. Ян Оцеткевич переслав до Курії проект та кошторис майбутнього храму.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 15
1826 - освячено новоспоруджений костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані на Черкащині;
1845 - освячено земельну ділянку під спорудження костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Сніткові на Вінничині;
1872 - отримав священничі свячення у Санкт-Петербурзі майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Болеслав Клопотовський;
1901 - інгрес ординарія Луцько-Житомирського єпископа Кароля Недзялковського до Житомирської катедри;
1906 - о.-канонік Юзеф Пяскевич освятив новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ворохті на Івано-Франківщині;
1930 - єпископи Франциск Лісовський та греко-католицький Никита Будка у відновленому костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині очолили урочистість внесення ікони Матері Божої Більшівецької;
2001 - новоспоруджений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Чимбарівці на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
Наступна дата: липень, 16
1785 - інгрес єпископа-ординарія Луцько-Житомирського (Київського) Каспера Цецішовського до Житомирської катедри;
1930 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Колках на Волині консекрував Луцький єпископ-помічник Стефан Вальчикевич;
1934 - освячено новозбудовану каплицю Матері Божої Святого Скапулярію в Ільнику на Львівщині;
1995 - єпископ Ян Ольшанський консекрував новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Писарівці на Хмельниччині;
2004 - костел св. Йосифа у Полупанівці на Тернопільщині став санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію;
2007 - призначено архієпископом-коад’ютором Львівської архідієцезії о. Мечислава Мокшицького, а єпископа Мар’яна Бучека - коад’ютором Харківсько-Запорізької дієцезії;
2014 - Голова Папського Комітету з Міжнародних Євхаристійних Конгресів архієпископ П'єро Маріні освятив каплицю у Львівській курії;
- освячено скульптуру Марії Матері Миру, яка встановлена на подвір'ї костелу Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі на Вінничині;

Спорудження філіального мурованого костелу у Літятині розпочали весною 1897 року, а завершили, в основному, літом наступного, 1898 року. 1899 року його було освячено. Відтоді козовські душпастирі звершували у ньому богослужіння спочатку кожного тижня, а від 1907 року - часто. Перед І світовою війною кількість вірян у селі вже становила п'ять з половиною сотень осіб. У 1922 році у сусідньому селі Щепанів оселились польські колоністи, які стали добиватись заснування у Літятині самостійної парафії.

У 1924 році у селі вже було споруджено парафіяльний будинок, а 18 травня наступного, 1925 року тут постала окрема парафія, яка наприкінці 30-х років охоплювала ще чотири сусідніх села та нараховувала понад тисячу вірних. Їх від 1928 року обслуговував адміністратор о. Франциск Пизнар. Костел мав три неоготичні дерев'яні вівтарі кінця ХІХ століття (головний з образом Матері Божої Ченстоховської та бічні з іконою Святої Родини і скульптуркою Пресвятого Серця Ісуса), а також муровану дзвіницю на три дзвони.

Фотознімок: Julius Romanov

Останній адміністратор парафії у Літятині о. Франциск Ступак покинув її 1 травня 1945 року разом із найціннішим костельним майном та частиною парафія-поляків, виїхавши до Польщі. 1949 року зачинений храм перетворили на склад збіжжя та хімдобрив, а 1965 року він став складським приміщенням розташованої поруч школи. Ймовірно, що колишня римсько-католицька святиня досі використовується саме за таким призначенням.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.