47513 Нараїв
Нараїв, утворений колишніми поселеннями Нараїв-місто і Нараїв-село, вперше письмово як містечко згадується 1443 року, є також згадки у 1477, 1479 і 1490 роках. 1578 року отримав магдебурзьке право (за іншою інформацією, його тоді було лише підтверджено, а надано - раніше). 1939 року тут (у місті і селі) проживало понад сім тисяч мешканців, з яких більше п'яти тисяч були українцями, нині ж село має близько 1700 осіб. Входило до Бережанського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.
Перший (дерев'яний) костел у Нараєві був знищений близько 1591 року та відновлений не пізніше 1600 року. Проте вже 1615 року цей храм знову згадується як зруйнований. Чергова святиня постала перед 1662 роком, але й вона протривало недовго. Парафія ж тут перестала існувати у першій чверті XVII століття. У 1701-1705 роках коштом місцевого власника Адама Сенявського споруджено наступний дерев'яний костел та відновлено парафію, проте вже через чотири роки храм спалили шведські (чи московітські) війська.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
---|---|
Bieżąca data: październik, 07 | |
1742 | - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант; |
1765 | - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський; |
1826 | - новозбудований та оснащений костел св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич; |
1928 | - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським; |
1931 | - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові; |
1934 | - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові; |
1955 | - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті; |
1995 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський; - храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
1997 | - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття; |
1999 | - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
2011 | - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного; |
2013 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; |
2014 | - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську
на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері; - архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави; |
2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської; |
2018 | - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха)
у Гвардійському на Хмельниччині; - освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті; |
2019 | - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган; - єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців; |
2023 | - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії; |
Następna data: październik, 08 | |
1658 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський; |
1743 | - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині; |
1752 | - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
1753 | - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський; |
1775 | - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським; |
1784 | - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською; |
1789 | - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
1922 | - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський; |
2005 | - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
2011 | - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у
Крижополі на Вінничині; - єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині; |
2017 | - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму; |
2021 | - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині; |
У 1718 році Сенявський збільшив фінансово-майнове забезпечення парафії в Нараєві. Ймовірно, саме тоді збудували чергову дерев'яну святиню, яка 1741 року мала три вівтарі (головний Матері Божої Сніжної та бічні св. Йосифа і св. Антонія) і два дзвони. Нарешті, після 1754 року завдяки тодішньому власнику Августу Чарторийському постав останній дерев'яний (дубовий) костел, який у 1774 році консекрував архієпископ Вацлав Сераковський. Храм тоді також мав три вівтарі, присвята яких не відрізнялась від попередніх, окрему дзвіницю із одним дзвоном та вже перебував у поганому стані внаслідок недостатнього забезпечення парафії. У 1782 році після зачинення замкового костелу Пресвятої Трійці у Бережанах частину його спорядження отримала нараївська святиня. А відновили її лише 1789 року. Втім, вже 1820 року знову зафіксовано поганий технічний стан храму, що підтверджувалось документами у 1829, 1840 і 1876 роках.
До 1878 року було здійснено частковий ремонт костелу у Нараєві та споруджено муровану дзвіницю, але це не суттєво покращало стан храму, який у 1892-1902 роках вважався вже 'катастрофічним'. Спорудження нового (мурованого) костелу (про його необхідність йшлось у всіх візитаційних актах, починаючи від 1820 року) розпочалось 25 липня 1903 року вмуруванням та освяченням наріжного каменя після того, як розібрали стару святиню. Завершили будівництво 1904 року коштом чергових власників містечка Потоцьких завдяки зусиллям настоятеля о. Владислава Бауера. У наступні роки здійснювалось його спорядження. Храм отримав, зокрема, ті ж три вівтарі із колишньою присвятою. 1922 року новоспоруджений костел консекрував єпископ Болеслав Твардовський.
Від 1933 року парафію в Нараєві обслуговував настоятель о. Антоній Лісак. Охоплювала вона кілька сусідніх населених пунктів, мала близько 2300 вірян та філіальну святиню в Рогачині. У 1944 році німецькі окупанти перетворили храм на склад муки і парафіяльний будинок - на пекарню, а 22 липня цього ж року підпалили костел, оскільки, полишаючи Нараїв, не змогли вивезти з нього харчові продукти. 9 серпня 1945 року парафію покинув також о. Лісак. В середині 50-х років святиню було повністю розібрано. 2018 року на її місці освятили капличку із скульптурою Матері Божої.