|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47521 Шибалин
Шибалин вперше письмово згадується 1475 року. У 90-х роках ХІХ століття тут проживало понад півтори тисячі мешканців, з них лише 15 поляків, хоча римо-католиків було близько чотирьох сотень. Нині населення села - понад 1200 осіб. До 19 липня 2020 року входило до Бережанського району, а тепер - до Тернопільського.
Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Бережанах. У 1899-1900 роках у Шибалині було споруджено філіальну каплицю. Під час І світової війни вона зазнала спустошення та була повністю зруйнована австрійсько-угорськими солдатами. Сучасний мурований храм постав вже після війни завдяки зусиллям настоятеля парафії о. Броніслава Лімановського: за чисельності вірних майже шість з половиною сотень осіб земельну ділянку під його будівництво освятили 19 квітня 1925 року, а наріжний камінь заклали та освятили 21 червня цього ж року.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 20 | |
| 1850 | - о. Фердинанд Кан призначений першим єпископом-ординарієм новоствореної Херсонської дієцезії (від 1852 року - Тираспольської); |
| 1907 | - храм Пресвятого Серця Ісуса Христа у Грінталі на Донеччині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
| 1956 | - помер у Кракові колишній єпископ-помічник Луцько-Житомирський архієпископ Михаїл Годлевський, похоронений в крипті місцевого піярського костелу; |
| 2018 | - єпископ Едвард Кава освятив нові скульптури Пресвятого Серця Ісуса, Непорочного Серця Марії і св. Антонія в костелі Пресвятого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії у Стрілецькому на Львівщині; |
| Наступна дата: травень, 21 | |
| 1721 | - у Сєвках біля Янова Підляського помер Луцький єпископ-ординарій Йоахим Пшебендовський, похований у янівському костелі Пресвятої Трійці; |
| 1814 | - висвячений на священника у Вільнюсі (Литва) майбутній єпископ-помічник Тираспольський Вікентій Ліпський; |
| 1828 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гологорах на Львівщині ; |
| 1846 | - у Миньківцях Дубенського повіту на Волині народився майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кароль Недзялковський; |
| 1910 | - єпископ Йосиф Кесслер консекрував новозбудований костел св. Єроніма в Ней-Карлсруе (Шляхове) на Миколаївщині; |
| 1997 | - єпископ Маркіян Трофим'як урочисто освятив вівтар і амвон храму св. Йоана Непомуцького у Дубні на Рівненщині; |
| 2011 | - призначений Апостольським нунцієм в Україну архієпископ Томас Галліксон; |
| 1796 | - єпископ Олександр Язловецький освятив пам'ятну таблицю о. Леону Квапішу в костелі св. Яна Непомуцького у Пулинах на Тернопільщині; |
Будівництво святині спочатку здійснювалось коштом парафії, Львівської курії, банківського кредиту та пожертв місцевих вірян. Окрім того, деякі парафіяни пожертвували будматеріали для храму, зокрема, Яків Потоцький - дошки для даху, а Станіслав Вишневський - дахівку. Хоча станом на 1928 рік виконали основну частину будівельних робіт, проте для завершення спорудження костелу коштів не вистачило, тому довелось 1928 року продати парафіяльну землю у селі Дрищів (нині - Надрічне). Освячення новозбудованого храму відбулось 30 вересня цього ж року.
У 1932 році поблизу костелу за проектом бережанського архітектора Яна Гертмана, який, можливо, також виконав проекту храму, збудували парафіяльний та господарські будинки, а вже зі серпня наступного року у Шибалині почав працювати адміністратор о. Франциск Желеховський. Хоча самостійну парафію, до якої увійшли також сусідні Баранівка зі своєю каплицею та Комарівка, було утворено лише 13 лютого 1934 року. Наприкінці 30-х років чисельність парафіян, яких продовжував обслуговувати о. Желеховський, перевищила тисячу вірних. Костел мав головний необароковий дерев'яний вівтар 1928 року авторства Яна Войтовича із Перемишлян та бічний св. Франциска Асизького 1939 року.
Останній настоятель парафії о. Петро Янік покинув Шибалин, забравши зі собою частину костельного майна (решту перенесли до храму в Бережанах), 21 травня 1945 року. Шибалинська святиня у радянські часи слугувала колгоспним складом, нині ж пустує та поступово руйнується.
Першу післявоєнну Месу у попередньо впорядкованому, але ще не відремонтованому шибалинському костелі звершив бережанський настоятель 11 серпня 2024 року.
Головна сторінка