ШИБАЛИН. Колишній костел Матері Божої Неустанної Допомоги (1925 - 1928). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47521 Шибалин

Шибалин вперше письмово згадується 1475 року. У 90-х роках ХІХ століття тут проживало понад півтори тисячі мешканців, з них лише 15 поляків, хоча римо-католиків було близько чотирьох сотень. Нині населення села - понад 1200 осіб. До 19 липня 2020 року входило до Бережанського району, а тепер - до Тернопільського.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Бережанах. У 1899-1900 роках у Шибалині було споруджено філіальну каплицю. Під час І світової війни вона зазнала спустошення та була повністю зруйнована австрійсько-угорськими солдатами. Сучасний мурований храм постав вже після війни завдяки зусиллям настоятеля парафії о. Броніслава Лімановського: за чисельності вірних майже шість з половиною сотень осіб земельну ділянку під його будівництво освятили 19 квітня 1925 року, а наріжний камінь заклали та освятили 21 червня цього ж року.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: березень, 16
1910 - Папа Пій X визнав бл. архієпископа Якова Стрепу покровителем Львівської архідієцезії;
2014 - єпископ Антал Майнек освятив відновлений костел св. Йоана Непомуки у Рахові на Закарпатті;
2019 - костел св. Ап. Петра в Одесі було проголошено малою базилікою;
- храм св. Йосифа у Гнівані на Вінничині проголошено санктуарієм св. Йосифа;
Наступна дата: березень, 17
1795 - у Лозовиці біля Климовичів у Білорусі народився майбутній єпископ-помічник Тираспольський Вікентій Ліпський;

Будівництво святині спочатку здійснювалось коштом парафії, Львівської курії, банківського кредиту та пожертв місцевих вірян. Окрім того, деякі парафіяни пожертвували будматеріали для храму, зокрема, Яків Потоцький - дошки для даху, а Станіслав Вишневський - дахівку. Хоча станом на 1928 рік виконали основну частину будівельних робіт, проте для завершення спорудження костелу коштів не вистачило, тому довелось 1928 року продати парафіяльну землю у селі Дрищів (нині - Надрічне). Освячення новозбудованого храму відбулось 30 вересня цього ж року.

Джерело фотознімка: Julius Romanov

У 1932 році поблизу костелу за проектом бережанського архітектора Яна Гертмана, який, можливо, також виконав проекту храму, збудували парафіяльний та господарські будинки, а вже зі серпня наступного року у Шибалині почав працювати адміністратор о. Франциск Желеховський. Хоча самостійну парафію, до якої увійшли також сусідні Баранівка зі своєю каплицею та Комарівка, було утворено лише 13 лютого 1934 року. Наприкінці 30-х років чисельність парафіян, яких продовжував обслуговувати о. Желеховський, перевищила тисячу вірних. Костел мав головний необароковий дерев'яний вівтар 1928 року авторства Яна Войтовича із Перемишлян та бічний св. Франциска Асизького 1939 року.

Джерело фотознімка: Julius Romanov

Останній настоятель парафії о. Петро Янік покинув Шибалин, забравши зі собою частину костельного майна (решту перенесли до храму в Бережанах), 21 травня 1945 року. Шибалинська святиня у радянські часи слугувала колгоспним складом, нині ж пустує та поступово руйнується.

Джерело фотознімка: blog.adriansitko.pl

Першу післявоєнну Месу у попередньо впорядкованому, але ще не відремонтованому шибалинському костелі звершив бережанський настоятель 11 серпня 2024 року.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми