48723 Бережанка
Перша письмова згадка про Бережанку датується 1431 роком, згадується також у 1441, 1469, 1528, 1530, 1540, 1542, 1564 і 1570 роках. 1880 року тут проживало понад півтисячі мешканців (переважно - українців), у ХХст. до Ісв. війни - трохи більше, 1921 року - 416, 1931 року - 437, нині лише трохи більше півсотні осіб. Село входило до Борщівського району, а від 2020 року є частиною Чортківського.
Католицька громада латинського обряду села Бережанка належала до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Скалі(-Подільській). Її чисельність в середині ХІХст. не перевищувала шість десятків вірян, наприкінці цього століття зросла до сотні, а в першій половині 30-х років ХХ століття збільшилась ще на десяток осіб. Свою святиню вони почали споруджувати не пізніше середини 30-х років.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 15 | |
| 1895 | - освячено наріжний камінь костелу Преображення Господнього у Семаківці на Тернопільщині; |
| 1913 | - архієпископ Йосиф Більчевський урочисто коронував образ Матері Божої Неустанної Допомоги головного вівтаря костелу Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
| 1962 | - помер у Варшаві колишній архієпископ-митрополит Львівський Євгеній Базяк, похований в Кракові у Вавельській катедрі; |
| 2011 | - ординарій Київсько-Житомирський єпископ Ян Пурвінський зрікся з уряду, призначено ординарієм дієцезії з наданням титулу архієпископа ad personam єпископа Петра Мальчука; |
| 2019 | - єпископ Броніслав Бернацький впровадив реліквії св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського
у Южноукраїнську на Миколаївщині; - єпископ Едуард Кава впровадив мощі св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині; |
| 2021 | - о. Вісвалдаса Кулбокаса призначено Апостольським нунцієм в Україні і титулярним архієпископом Мартани; |
| Наступна дата: червень, 16 | |
| 1765 | - майбутнього єпископа Луцького о. Фелікса Турського, призначеного правлячим єпископом Холмським, висвятив на єпископа у Холмі ординарій Луцький Антоній Воллович; |
| 1897 | - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Фразі на Івано-Франківщині; |
| 1979 | - майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Мар’ян Бучек висвячений на священника в Цєшанові Апостольським адміністратором Львівської архідієцезії в Любачеві єпископом Мар’яном Реховичем; |
| 1990 | - майбутній єпископ о. Ян Пурвінський освятив в Олевську на Житомирщині пристосовану каплицю Воздвиження Хреста Господнього; |
| 1997 | - у Баранівці на Житомирщині освячено новозбудований поруч зі костелом св. Станіслава Костки будинок францисканського новіціату; |
| 2007 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив наріжний камінь костелу cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
| 2008 | - офіційне відкриття першого в Харківсько-Запорізькій дієцезії споглядального монастиря (сс.-кармеліток босих) у Покотилівці на Харківщині; |
| 2012 | - єпископ Ян Пурвінський освятив дзвін костелу Воздвиження Хреста Господнього в Олевську на Житомирщині; |
| 2015 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив наріжний камінь під будівництво Дому Милосердя у Львові на Збоїщах; |
| 2018 | - єпископ Леон Малий освятив у головному вівтарі подарований новий образ покровителя храму cв. Антонія у Верхніх Петрівцях на Буковині; |
| 2019 | - архієпископ Мечислав Мокшицький у присутності єпископа Антала Майнека консекрував новозбудований храм Пресвятої Трійці у Драчині на Закарпатті; - єпископ Едуард Кава освятив відновлену ще 2017 року дзвіницю з трьома новими дзвонами у костелі Пресвятої Трійці у Поморянах на Львівщині; |
Останній детальний схематизм Львівської архідієцезії початку 1936 року подає муровану каплицю у Бережанці такою, що ще продовжує будуватись. Враховуючи порівняно невелику кількість місцевих римо-католиків, можна із впевненістю вважати, що спорудження храму та його мінімальне спорядження навряд чи завершилось раніше початку ІІ світової війни (навіть попри те, що до фінансування каплиці, швидше за все, долучились місцеві власники Голуховські).
Від 1947 року зачинений храм у Бережанці використовувався радянською владою як зерносховище та водонапірна башта. Повернули святиню місцевим вірянам 1993 року, після чого вони її відремонтували.
Нині Бережанку обслуговують дієцезіальні священники з парафії св. Антонія Падуанського у Лосячі.
Костели і каплиці України