БОРЩІВ. Костел Пресвятої Трійці (1763). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48702 Борщів,
вул. Довбуша, 1,
+380 (3541) 226-38

Борщів засновано у давньоукраїнські часи, його околиці містять відповідні городище і могильник, а на старому кладовищі є хрест з написом '1330 рік'. У документах уперше згадується 1456 року (вже як місто), хоча лише у 1629р. отримав магдебурзьке право, підтверджене 1785 року. У 1810р. тут проживало 1054 мешканців, 1880 року - 3626, більшість яких була римо-католиками, нині - понад десять тисяч осіб. Із 1867 року Борщів був повітовим центром, з радянських часів - райцентром, від 2020 року входить до Чортківського району.

У 1663 році у Борщові було засновано парафію у складі Кам'янецької дієцезії коштом місцевого власника Мартина Дудинського та збудовано перший дерев'яний костел, проте його знищили турки і татари, ймовірно, в останній чверті XVII століття. 1763 року спорудили муровану святиню, вежу якої перебудували з оборонної вежі замку XVII століття. І лише через століття, 1871 року належним чином оздоблений та оснащений храм консекрували (під титулом Пресвятої Трійці, проте ця присвята згадується, принаймні, від 1857 року).

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 14
1619 - освячено під титулом Матері Божої Умиління костел бернардинів у Сокалі на Львівщині;
1868 - архієпископ Франциск Вежхлейський консекрував костел св. Миколая у Соколові на Львівщині;
1903 - архієпископ Йосиф Більчевський освятив оновлений головний вівтар костелу св. Станіслава єп. мч. у Фірлеєві (Липівці) на Івано-Франківщині;
- єпископ Кароль Фішер повторно освятив костел св. Миколая єп. у Дублянах на Львівщині;
1992 - повернений храм Пресвятої Трійці у Любомлі на Волині освятив о. Людвіг Камілєвський;
1996 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині проголосили санктуарієм Умираючого Господа Ісуса з Милятина;
2014 - єпископ Леон Дубравський у співлужінні єпископа Леона Малого консекрував костел Пресвятої Трійці в Окопах на Тернопільщині;
Наступна дата: червень, 15
1895 - освячено наріжний камінь костелу Преображення Господнього у Семаківці на Тернопільщині;
1913 - архієпископ Йосиф Більчевський урочисто коронував образ Матері Божої Неустанної Допомоги головного вівтаря костелу Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
1962 - помер у Варшаві колишній архієпископ-митрополит Львівський Євгеній Базяк, похований в Кракові у Вавельській катедрі;
2011 - ординарій Київсько-Житомирський єпископ Ян Пурвінський зрікся з уряду, призначено ординарієм дієцезії з наданням титулу архієпископа ad personam єпископа Петра Мальчука;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький впровадив реліквії св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського у Южноукраїнську на Миколаївщині;
- єпископ Едуард Кава впровадив мощі св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині;
2021 - о. Вісвалдаса Кулбокаса призначено Апостольським нунцієм в Україні і титулярним архієпископом Мартани;
Джерело фотознімка: polona.pl

Наприкінці XVIII - на початку XIX століть австрійська влада ініціювала, а Святий Престол підтвердив, передачу галицьких парафії Кам'янецької дієцезії, у тому числі і борщівської, Львівській архідієцезії. Проте у схематизмі архідієцезії 1814 року вони ще не подаються, а в 30-х роках цього століття та на початку 40-х чисельність парафії у Борщові становила приблизно 5 тисяч вірян, обслуговувалась вона о. Яном Паняком. Пізніше нею опікувався настоятеліь о. Ян Лесніцький. Принаймні, від 1861 року, коли настоятелем тут служив о. Ігнатій Веселовський, а кількість римо-католиків у Борщові та ще 15 навколишніх населених пунктах збільшилась майже до шести тисяч, у схематизмах згадуються каплиці у Висічці, філіальна у Глибочку (до 1867 року), цвинтарна у Мушкатівці (освячена 1848 року, зруйнована наприкінці 40-х років ХХст.) і Новосілці-Костюковій.

У 70-х роках до 1887 року настоятелем у Борщові служив о. Миколай Лісенецький, ківлькість вірян зменшилась до 5 тисяч, оскільки з неї виокремили Глибочок. Від 1881 року згадується борщівська каплиця (ймовірно, та, що поблизу костелу). В середині 80-х років додалась каплиця у Юр'ямполі (споруджена 1883 року, освячена у 1894р.). У 1890 році парафію перейняв настоятель о. Франциск Волошинський, тоді окрім вже згаданих вперше подається каплиця у Ланівцях (освячена 1888 року, розібрали у 50-х роках ХІст.). У 1894р. занотовано також освячену 1893 року каплицю у Слобідці-Мушкатівській, 1896 року - у Королівці, 1903 року - у Верхняківцях та Вовківцях (освячена 1902 року, 1910 року - у Стрілківцях. У 1910р. настоятелем у Борщові став о. Антоній Смолінський, її чисельність змешилась до 4600 вірних, оскільки ще 1902 року з неї виділилась Королівка із Новосілкою-Костюковою та Юр'ямполем. Втім, перед Ісв. війною борщівська парафія вже нараховувала понад 5300 осіб.

Джерело фотознімка: Julius Romanov

Від 1919 року аж до своєї смерті 1949 року у Борщові служив настоятель о. Йосиф Маховський, завдяки зусиллям якого костел було реставровано у 1928-1930 роках. Парафія у міжвоєнний період налічувала від чотирьох з половиною до понад п'яти тисяч вірних, додалась каплиця у Пищатинцях. Храм залишався чинним після ІІ світової війни. 1950 року, коли в парафії залишилось лише дві сотні вірян, настоятелем став о. Йосиф Адамчик, який працював тут вікарієм від 1934 року. Після його смерті у 1963 році понад 260 римо-католиків опинились під опікою настоятеля о. Якова Мацишина (проживав у Кременці). Помер 1973 року, він та оо. Маховський і Адамчик поховані на борщівському кладовищі.

Від 1974 року парафію у Борщові обслуговував (також із Кременця) молодий священник о. Маркіян Трофим'як, майбутній єпископ, а від 1991 року тут служать отці-михайлити (згромадження св. Архангела Михаїла).

Прикостельна територія у Борщові містить невелику каплицю (ймовірно, освячену 1878 року), а також скульптури св. Франциска (1870р.) та Матері Божої.

Джерело фотознімка: Петро Грушко
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми