 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
48741 Кривче
Кривче відоме із 1530 року. Від 1627 року було містечком. У 1639 році місцеві власники Контські у верхній частині поселення на високому лівому березі річки Циганки, між двома її притоками розпочали будівництво оборонного замку, який протягом наступного століття зазнав нападів різних військових сил. При цьому страждало також і село. Нині його населення - понад 1900 мешканців. Кривче належало до Борщівського району, а тепер - до Чортківського.
Джерела стверджують, що мурований костел у селі спорудили 1650 року Контські, перебудувавши для цього порохову вежу замку. Ця інформація сумнівна, оскільки малоймовірно, що вже через десять років від початку спорудження замку його порохова вежа виявилась зайвою, хоча військова активність у цьому регіоні була надзвичайно високою. Більш ймовірно, що цього, 1650 року заснували парафію та збудовали якийсь інший храм, що потім був зруйнований під час облог замку.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: styczeń, 14 | |
| 1722 | - єпископ Станіслав Гозій став ординарієм у Кам'янці-Подільському; |
| 1729 | - в Чарноцині на теренах Гнєзненської архідієцезії (Польща) народився майбутній єпископ Луцький Фелікс Турський; |
| 1850 | - інгрес до Львівськї катедри архієпископа-митрополита Львівського Лукаша Баранецького; |
| 1919 | - у Гутищі Бродському (парафія Пониква) Тернопільського воєводстсва народився майбутній єпископ Ян Ольшанський, ординарій Кам'янець-Подільський; |
| Następna data: styczeń, 15 | |
| 1812 | - архієпископ-митрополит Львівський Каетан Кіцький помер в резиденції в Оброшиному, де його і поховали; |
| 1842 | - ординарій Кам'янець-Подільський єпископ Франциск Мацкевич помер, похований у крипті місцевої катедри; |
| 1885 | - колишній ординарій Луцько-Житомирський єпископ Каспер Боровський помер у Плоцьку (Польща), похоронений у місцевій катедрі; |
| 2016 | - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив каплицю Божого Милосердя у новоспорудженій будівлі монастиря у Маріуполі на Донеччині; |
Достеменно відомо лише, що перебудований із порохової вежі замку костел консекрував 1723 року єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Станіслав Гозій під час візитації парафій дієцезії. Після 1687 року замок лежав в руїнах аж до початку XVIII століття, коли був відновлений, тому більш вірогідно, що саме тоді перебудували на храм залишки порохової вежі, яка і справді стала не потрібною в умовах нових військових реалій. Цікаво також, що у схематизмах Львівської архідієцезії до І світової війни теж фігурувала дата 1723 року, але щезла у повоєнних виданнях.
Парафія у Кривчому у 40-х роках ХІХ століття налічувала менше півтисячі вірних у селі та понад три тисячі у сусідніх селах. Від 1867 року мала філіальну каплицю у Новосілці, яка нині називається Збручанським. 1936 року чисельність парафії зменшилась до семи сотень, оскільки з неї вийшло кілька сіл, у тому числі і Збручанське, проте з'явились ще дві філіальні муровані каплиці (у Гермаківці та Пилипчому). У післявоєнні часи храм традиційно використовувався в якості складського приміщення. За непідтвердженою інформацією, у цьому столітті костел повернули Церкві. Було здійснено також його незначний ремонт.
