JEZIERZANY. Kościół p.w. św. Anny (1857 - 1875). Tarnopolski obw., Czortkowski r-n

48711 Озеряни,
вул. Центральна

Поселення відоме із XIIст., потім згадується 1469 року, у 1494р. його зруйнували татари, наступна згадка - 1550 року, а в 1565р. воно вже було містечком. 1785 року в Озерянах проживало 1085 мешканців, 1845 року - 2608, 1900 року - 4669, 1910 року - 4676, 1921 року - 3821, 1931 року - 4318, 2014 року - 1585 осіб. Село входило до Борщівського району, а від 2020 року є частиною Чортківського.

Католики латинського обряду містечка належали до парафії Пресвятої Трійці у Борщові. В середині ХІХ століття їх чисельність (разом із вірянами села Констанція) не перевищувала трьох сотень. Проте вже 1854 року в Озерянах постала парафіяльна експозитура, що охопила десяток сусідніх сіл, налічувала майже дві тисячі римо-католиків, для яких проводили богослужіння в озерянській греко-католицькій церкві, та обслуговувалась молодим священником о. Франциском Посоховським.

Принаймні, від 1857 року в схематизмах Львівської дієцезії подається костел в Озерянах, що перебуває у стані будівництва, а 1862 року вперше згадується його фундатор - князь Леон Людвік Сапєга. Тоді ж повідомляється про дві цвинтарні каплиці (громадська в Грабівцях та занедбана в Пилатківцях). У 1875 році за експозита о. Яна Гуравського спорудження мурованого храму в містечку (за проектом львівського архітектора Адольфа Куна) нарешті завершили його освяченням під титулом св. Анни. Враховуючи, що на початку 70-х років Леона в якості покровителя святині замінив його син Адам Станіслав Сапєга, то відбулось це, вочевидь, коштом останнього. На той час занедбана каплиця в Пилатківцях вже не згадується, але додалась святиня в Колиндянах.

У 1888 році експозита о. Гуравського замінив о. Кароль Борковський, чисельність вірян в озерянській несистематизованій експозитурі збільшилась до 2223 осіб. Проте 1 лютого 1890 року обслуговування майбутньої парафії в містечку ввірили місіонерам-вікентійцям. І тоді чи роком пізніше вперше згадується каплиця в Заліссі, через кілька років - у Давидківцях, а наприкінці цього століття, коли кількість вірян становила 3800 осіб, ще й у Звягелі, який нині є частиною Тарнавки. Від 1908 року схематизми вважають експозитуру в Озерянах систематизованою, а в 1910-1911 роках подають ще й новозбудовані каплиці в Пилатківцях та Жилинцях. Хоча ще 22 серпня 1910 року уряд санкціонував створення місцевої парафії, проте понад півтори десятки років вона залишалась лише експозитурою, яка, до речі, перед І світовою війною нараховувала майже 4300 вірних.

Самостійною парафією експозитура в Озерянах стала у другій половині 20-х років, в схематизмах вона подається від 1928 року, її до кінця міжвоєнного періоду та під час ІІ світової війни продовжували обслуговувати місіонери-вікентійці. 1938 року із складу парафії вийшли Колиндяни із, ймовірно, кількома селами, тому наприкінці 30-х років чисельність озерянської парафії зменшилась до 3300 осіб.

Зачинений після війни радянською владою костел в Озерянах використовувався в якості колгоспного складу зерна та хімдобрив. 1991 року святиню повернули вірянам, які її частково відремонтували. Віддали також те костельне майно, яке зберігалось у людей та в церкві. У 2023-2024 роках відбулось внутрішнє відновлення храму, під час якого, зокрема, ліквідували затікання стін та їх пошкодження хімдобривами.

Озеряни обслуговують отці-михайлити (zgromadzenie św. Michała Archanioła) з парафії Пресвятої Трійці у Борщові.