|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48720 Скала-Подільська,
вул. Грушевського
Поселення (вперше писемно згадується у 1210р. як Скала-над-Збручем) після знищення татаро-моголами у 1240р. відновили 1331 року. Згадується також у 1394 і 1395 роках, а на початку 40-х років XVст. отримало магдебурзьке право, відновлене 1518 року, коли містечко стало центром староства. 1880 року у Скалі проживало 5430 мешканців (переважно - українців), 1914 року - близько шести тисяч, нині - понад 3600 осіб. У 1940р. стало селом та Скалою-Подільською і до 1959 року було центром району, а від 1956 року є селищем (міського типу). Входило до Борщівського району, від 2020 року є частиною Чортківського.
Ймовірно, що перший костел (дерев'яний) та парафія постали у Скалі ще у XVст., коли поселення отримало магдебурзьке право, хоча офіційно час заснування парафії вважається невідомим. За непідтвердженою інформацією, перший мурований храм у містечку був вже у першій половині XVII століття, проте у другій його половині святиня, швидше за все, зазнала суттєвих пошкоджень. І була відбудована фактично заново 1719 року коштом скальського старости Валентина Казимира Межеєвського. У 1724 року храм освятили під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: липень, 10 | |
| 1747 | - архієпископ Миколай Вижицькийо декретом визнав чудотворним образ Розіп'ятого Ісуса в Новому Милятині на Львівщині; |
| 1799 | - консекровано костел Пресвятої Трійці у Браїлові на Вінничині; |
| 1904 | - о. Станіслав Громніцький освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Білобожниці на Тернопільщині; |
| 1960 | - висвячений на священника майбутній Апостольський нунцій в Україні та Апостольский адміністратор Закарпаття Антоніо Франко; |
| 1999 | - Апостольський нунцій в Україні о. Нікола Етерович отримав єпископське свячення у Хварі (Хорватія) з рук кардинала Анжело Содано; - освячено костел св. Марії Горетті у Червоних Хатках на Житомирщині; |
| 2002 | - інгрес першого ординарія Харківсько-Запорізького єпископа Станіслава Падевського до Харківської катедри; |
| 2005 | - кардинал Мар'ян Яворський в костелі св. Йосифа у Тщенці на Львівщині освятив пам'ятну таблицю о. Яну Строєку; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі св. Станіслава єп. мч. у Старому Добротворі на Львівщині освятив новий вівтар та впровадив реліквії св. Йоана з Дуклі; |
| Наступна дата: липень, 11 | |
| 1751 | - настоятель парафії у Володимирі о. Загорський (за дозволом єпископа Антонія Волловича) освятив новоспоруджений костел у Чарторийську на Волині під титулом Воздвиження Святого Хреста; |
| 1770 | - єпископ Холмський Фелікс Турський (майбутній ординарій Луцький) консекрував домініканський храм у Володимирі на Волині; |
| 1914 | - розширену святиню Успіння Пресвятої Діви Марії у Трускавці на Львівщині консекрував єпископ Йосиф Пельчар; |
У 30-х - 40-х роках XIXст. парафія у Скалі, яка вже перейшла із Кам'янецької дієцезії до Львівської архідієцезії, нараховувала від трьох до понад двох тисяч вірян та обслуговувалась настоятелем о. Матіасом Хіларським, якого у 50-х роках замінив о. Антоній Анджейовський (прослужив тут аж до 1901 року). Схоже, що тоді завдяки його зусиллям та коштам місцевих власників Голуховських костел було реставровано і частково перебудовано. У цей час парафія охоплювала майже два десятки сусідніх сіл, зросла чисельно до понад 3700 вірних та отримала каплиці громадські цвинтарну Голуховських у Скалі та у Коцюбинчиках, приватну в палаці у Скалі, громадські у Турильчому, Лосячі та Циганах.
Принаймні, від 1903 року аж до середини 20-х років парафією у Скалі опікувався настоятель о. Йосиф Санойца. Ще у першому десятилітті вона втратила частину сіл, які перейшли до парафіяльної експозитури у Турильчому, та зменшилась за кількістю вірян до приблизно 2200 осіб. У 1922 році храм реставрували, а 1924 року повторно освятили. Наприкінці 30-х років парафію продовжував із середини 20-х років адмініструвати о. Стефан Бірецький. Вона ще більше зменшилась, оскільки з неї виділились Цигани разом із кількома селами, та нараховувала лише 1700 вірних. Але додатково отримала каплиці другу цвинтарну у Скалі, у Бережанці, Бурдяківцях, Гуштині і Трійці.
Костел у Скалі-Подільській відомий український мистецтвознавець та архітектор Григорій Логвин назвав 'останнім відлунням готики в Україні'. І цей унікальний храм радянська влада після ІІсв. війни зачинила та використовувала як складські приміщення і електростанцію, яка, схоже, так і не запрацювала. На початку 80-х років будівля зазнала значних пошкоджень від великого буревію. Повернули колишній римсько-католицький храм місцевим вірним 1989 року. Першу після війни Месу у частково впорядкованому костелі відправили 20 жовтня 1991 року, а 8 січня 1992 року його знову освятили. Костел було відремонтовано та оточено мурованою огорожею, частину якої розібрали ще 1945 року, а решту - у другій половині 70-х років.
Скалу- Подільську обслуговують дієцезіальні священники з парафії св. Антонія у Лосячі.
Головна сторінка