48763 Верхняківці
Існуючі ще у XIVст. Стефанківці під час епідемії чуми перемістились на горби та стали називатись Верхніми Кінцями (згодом - Верхняківцями). Вперше у документах згадуються 1442 року, є згадка також у 1469 році. 1556 року отримали магдебурзьке право, яке так і не було реалізоване. 1880 року тут проживало 1109 мешканців (1027 українців і 82 поляків), 1910 року – 1265, 1931 року – 1262, нині - менше семи сотень осіб. Село входило до Борщівського району, а від 2020 року є частиною Чортківського.
Римсько-католицька спільнота села належала до парафії Пресвятої Трійці у Борщові та у середині ХІХст. нараховувала близько трьох сотень вірян. У 1900-1901 роках, коли їх чисельність незначно збільшилась на три десятки, у Верхняківцях їхнім коштом та, ймовірно, місцевих власників Чарковських було споруджено невеличкий мурований костел, який освятили 1901 року.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 12 | |
| 1612 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Жидачеві на Львівщині консекрував Баковський єпископ В. Любенецький; |
| 1752 | - черговий костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Адам Ораньський; |
| 1908 | - освячено наріжний камінь костелу у Скородинцях на Тернопільщині; |
| 1930 | - костел у Заболотті на Волині освятив єпископ Адольф Шельонжек; - новозбудований та оснащений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у (Війткевичах (нині - Камяне) освятив єпископ Стефан Вальчикевич; |
| 1996 | - єпископ Райнхард Леттманн з Мюнстера (Німеччина) за участю єпископів Маркіяна Трофим’яка, Станіслава Падевського та Станіслава Широкорадюка консекрував перенесений костел св. Анни у Ковелі на Волині; |
| Наступна дата: жовтень, 13 | |
| 1738 | - у Варшаві помер колишній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Станіслав Гозій; |
| 1765 | - о. Ігнатія Оссолінського, майбутнього ординарія Київського, висвятив на єпископа у львівському францисканському костелі Святого Хреста архієпископ Вацлав Сераковський; |
| 1782 | - архієпископ Фердинанд Кіцький консекрував відремонтований костел св. Марії Магдалини в Кукільниках на Івано-Франківщині; |
| 1895 | - освячено новоспоруджений костел Пресвятого Серця Господа Ісуса в Тамановичах на Львівщині; |
| 1929 | - архієпископ Болеслав Твардовський вмурував наріжний камінь в пресбітерій храму Христа Царя в Івано-Франківську; |
| 1991 | - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь під спорудження костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа
у Стратіївці на Вінничині; - єпископ Ян Пурвінський коронував скульптурку Фатімської Матері Божої в Довбиші на Житомирщині; |
| 1997 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2001 | - костел Божого Милосердя у Сутисках на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2005 | - єпископ Леон Дубравський консекрував новоспоруджений костел Матері Божої Фатімської у Городищі на Хмельниччині; - єпископ Броніслав Бернацький освятив каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив та вмурував наріжний камінь храму Матері Божої Фатімської у Зимній Воді під Львовом; |
Вперше у схематизмах Львівської архідієцезії храм у Верхняківцях подається 1903 року. Перед І світовою війною кількість католиків латинського обряду у селі перевищила чотири сотні осіб та залишалась приблизно такою весь міжвоєнний період. В Інтернеті інколи зустрічається безпідставне датування місцевої каплиці початком 20-х років, проте це не підтвержують наявні церковні документи. Більше того, відсутні навіть ознаки якогось суттєвого ремонту у храмі в цей час, як і пізніше. Схоже, святиню збудували на совість, та й доглядали за нею добре, тому й збереглась у задовільному стані.
Після ІІ світової війни, за радянської влади костел у Верхняківцях не був чинним, проте потім його повернули вірянам, які частково відремонтували святиню. У 2009 році здійснене зовнішнє оновлення храму.
Верхняківці, як і раніше, обслуговують душпастирі із вже згаданої парафії Пресвятої Трійці у Борщові, тільки тепер це не дієцезіальні священники, а отці-михайлити (згромадження св. Архангела Михаїла).
Костели і каплиці України