ВЕРХНЯКІВЦІ. Костел cв. Антонія (1900 - 1901). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48763 Верхняківці

Існуючі ще у XIVст. Стефанківці під час епідемії чуми перемістились на горби та стали називатись Верхніми Кінцями (згодом - Верхняківцями). Вперше у документах згадуються 1442 року, є згадка також у 1469 році. 1556 року отримали магдебурзьке право, яке так і не було реалізоване. 1880 року тут проживало 1109 мешканців (1027 українців і 82 поляків), 1910 року – 1265, 1931 року – 1262, нині - менше семи сотень осіб. Село входило до Борщівського району, а від 2020 року є частиною Чортківського.

Римсько-католицька спільнота села належала до парафії Пресвятої Трійці у Борщові та у середині ХІХст. нараховувала близько трьох сотень вірян. У 1900-1901 роках, коли їх чисельність незначно збільшилась на три десятки, у Верхняківцях їхнім коштом та, ймовірно, місцевих власників Чарковських було споруджено невеличкий мурований костел, який освятили 1901 року.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 12
1612 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Жидачеві на Львівщині консекрував Баковський єпископ В. Любенецький;
1752 - черговий костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Адам Ораньський;
1908 - освячено наріжний камінь костелу у Скородинцях на Тернопільщині;
1930 - костел у Заболотті на Волині освятив єпископ Адольф Шельонжек;
- новозбудований та оснащений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у (Війткевичах (нині - Камяне) освятив єпископ Стефан Вальчикевич;
1996 - єпископ Райнхард Леттманн з Мюнстера (Німеччина) за участю єпископів Маркіяна Трофим’яка, Станіслава Падевського та Станіслава Широкорадюка консекрував перенесений костел св. Анни у Ковелі на Волині;
Наступна дата: жовтень, 13
1738 - у Варшаві помер колишній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Станіслав Гозій;
1765 - о. Ігнатія Оссолінського, майбутнього ординарія Київського, висвятив на єпископа у львівському францисканському костелі Святого Хреста архієпископ Вацлав Сераковський;
1782 - архієпископ Фердинанд Кіцький консекрував відремонтований костел св. Марії Магдалини в Кукільниках на Івано-Франківщині;
1895 - освячено новоспоруджений костел Пресвятого Серця Господа Ісуса в Тамановичах на Львівщині;
1929 - архієпископ Болеслав Твардовський вмурував наріжний камінь в пресбітерій храму Христа Царя в Івано-Франківську;
1991 - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь під спорудження костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа у Стратіївці на Вінничині;
- єпископ Ян Пурвінський коронував скульптурку Фатімської Матері Божої в Довбиші на Житомирщині;
1997 - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської;
2001 - костел Божого Милосердя у Сутисках на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський;
2005 - єпископ Леон Дубравський консекрував новоспоруджений костел Матері Божої Фатімської у Городищі на Хмельниччині;
- єпископ Броніслав Бернацький освятив каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив та вмурував наріжний камінь храму Матері Божої Фатімської у Зимній Воді під Львовом;
Джерело фотознімка: Khrustyk

Вперше у схематизмах Львівської архідієцезії храм у Верхняківцях подається 1903 року. Перед І світовою війною кількість католиків латинського обряду у селі перевищила чотири сотні осіб та залишалась приблизно такою весь міжвоєнний період. В Інтернеті інколи зустрічається безпідставне датування місцевої каплиці початком 20-х років, проте це не підтвержують наявні церковні документи. Більше того, відсутні навіть ознаки якогось суттєвого ремонту у храмі в цей час, як і пізніше. Схоже, святиню збудували на совість, та й доглядали за нею добре, тому й збереглась у задовільному стані.

Після ІІ світової війни, за радянської влади костел у Верхняківцях не був чинним, проте потім його повернули вірянам, які частково відремонтували святиню. У 2009 році здійснене зовнішнє оновлення храму.

Верхняківці, як і раніше, обслуговують душпастирі із вже згаданої парафії Пресвятої Трійці у Борщові, тільки тепер це не дієцезіальні священники, а отці-михайлити (згромадження св. Архангела Михаїла).

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми