 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
48413 Старі Петликівці
Петликівці як містечко за руським правом відомі від 1421 року, коли тут було утворено парафію, згадуються у документах 1437 і 1467 років. У 1807р. на теренах села заснували Нові Петликівці, тому Петликівці назвали Старими Петликівцями. 1880 року тут проживало 1868 мешканців, у тому числі лише 586 римо-католиків, 1915 року - близько 2000, 1931 року - понад 2500, більшість з яких вже були поляками, нині - понад тисяча осіб. Село входило до Бучацького району, а від 2020 року - до Чортківського.
Отже, 14 серпня 1421 року місцевий власник Адальберт Бучацький заснував у Петликівцях при вже існуючому костелі парафію свв. Миколая, Катерини та Анни, надавши їй майно як у самих Петликівцях, так і в сусідніх селах. Проте пізніше храм знищили татари (можливо, не один раз). І, принаймні, від 1593 року парафія вже не існувала, Петликівці приєднали до парафії Пресвятої Трійці у Підгайцях.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: październik, 06 | |
| 1822 | - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1896 | - костел св. Мартина, єпископа у Піщаному Броді (Шпейєрі) на Миколаївщині освятив єпископ Тираспольський Антон Церр; |
| 1929 | - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині; |
| 2001 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович; |
| 2007 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського; |
| 2010 | - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії; |
| 2013 | - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому
архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека; |
| Następna data: październik, 07 | |
| 1742 | - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант; |
| 1765 | - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський; |
| 1826 | - новозбудований та оснащений костел св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич; |
| 1928 | - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським; |
| 1931 | - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові; |
| 1934 | - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові; |
| 1955 | - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті; |
| 1995 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський; - храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 1997 | - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття; |
| 1999 | - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного; |
| 2013 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; |
| 2014 | - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську
на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері; - архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської; |
| 2018 | - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха)
у Гвардійському на Хмельниччині; - освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті; |
| 2019 | - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган; - єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців; |
| 2023 | - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії; |
У 1647 році парафію у Петликівцях було відновлено та збудовано новий дерев'яний храм Пресвятої Діви Марії коштом Голинської та Вільковських, проте у другій половині цього століття (ймовірно, 1674 року) цей костел було теж зруйновано.
Не пізніше 1704 року у Петликівцях постав черговий дерев'яний храм за кошти тодішнього власника Мавриція Курдвановського, який також збільшив фінансово-майнове забезпечення парафії. Правда, ще 1715 року деякі частини цієї святині вважались недобудованими, а мала вона тоді 4 дерев'яні вівтарі - головний Різдва Пресвятої Діви Марії та бічні св. Йосифа, св. Антонія і св. Мавриція (1816 року - головний вівтар із Розп'яттям, три бічні святих Антонія, Йосифа і Алоїзія, а 1854 року - головний із Розп'яттям, яке парафіяни вже вважали чудотворним, та чотири бічні Пресвятої Діви Марії, св. Алоїзія, Ecce Homo і св. Антонія). Пізніше до костелу було добудовано муровану каплицю. І простояв цей храм з незначними ремонтами (попри суперечливі дані щодо будівництва у XVIII столітті нового) аж до І світової війни, коли 11 липня 1917 року його спалили московітські солдати.
Знищена була у Старих Петликівцях не тільки святиня, з якої вдалось врятувати частину костельного майна, але й дзвіниця, парафіяльний будинок і господарські споруди. Віряни спромоглись до вцілілої мурованої каплиці добудувати тимчасову дерев'яну каплицю, якою і послуговувались тривалий час. 21 липня 1924 року за настоятеля о. Кароля Людомильського було закладено фундамент та вмуровано і освячено наріжний камінь майбутнього мурованого храму за проектом львівського архітектора Вікентія Равського. Проте будівництво костелу внаслідок непорозумінь між вірянами і настоятелем йшло дуже повільно, а потім і взагалі зупинилось.
У 1926 році з призначенням нового настоятеля о. Броніслава Скуліча постав також новий проект храму авторства Романа Кензлера, а наступного року було майже завершено спорудження парафіяльного будинку. Протягом кількох років тривав збір коштів на продовження будівництва костелу, яке розпочалось 1929 року. 8 вересня 1931 року ще не повністю споруджений храм освятив о.-прелат зі Львова Владислав Лібревський, а 12 травня 1935 року після завершення будівельних робіт та оснащення його консекрував архієпископ Болеслав Твардовський. Святиня містила 4 вівтарі (головний із Розп'яттям, два бічних та в каплиці св. Терези із її скульптуркою), 5 дзвонів та інше досить значне костельне оснащення.
Аж до смерті 1943 року майже дві з половиною тисячі вірян у п'яти населених пунктах продовжував обслуговувати о. Скуліч, а парафія у різні часи мала каплиці у Бобулинцях, Киданові, Нових Петликівцях, Осівцях, Переволоках, а також Старих Петликівцях. У 1945 році парафіяни-поляки виїхали до Польщі (можливо, разом із новим душпастирем та частиною костельного майна). Фактично, все костельне оснащення не збереглось, а сам храм, який, ймовірно, використовувався в якості господарської будівлі, повернули римо-католикам наприкінці 90-х років. У 2000 році вони розпочали ремонт святині. 11 вересня 2004 року відновлений костел освятив єпископ Леон Малий.
Старі Петликівці обслуговують дієцезійні священники та сестри-непорочниці (згромадження Сестер Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії) з парафії у Язлівці.
