48431 Трибухівці,
f.b.: ParafiaTrybuhiwci
Поселення Трибухівці у документах згадується у 1578, 1611, 1672 та 1680 роках. Назва походить від трьох величезних буків, які, за переказами, росли при в’їзді в село, і трансформувалась у Трибухівці. Село у 1961-1991 роках називалось Дружба. Нині його населення - понад 4300 мешканців. Належало до Бучацького району, а від 2020 року - до Чортківського.
Місцеві римо-католики, чисельність яких наприкінці ХІХ століття та до І світової війни лише трохи перевищувала тисячу вірних, належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Бучачі. Проте відомо, що ще у XVIII столітті у Трибухівцях був костел (ймовірно, дерев'яний), який 14 серпня 1763 року консекрував архієпископ Вацлав Сераковський під титулом Успіння Пресвятї Діви Марії. У 1776-1785 роках костельні записи зафіксували чимало змішаних шлюбів між українцями та поляками.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
---|---|
Bieżąca data: październik, 06 | |
1822 | - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький; |
1896 | - костел св. Мартина, єпископа у Піщаному Броді (Шпейєрі) на Миколаївщині освятив єпископ Тираспольський Антон Церр; |
1929 | - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині; |
2001 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович; |
2007 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського; |
2010 | - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії; |
2013 | - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому
архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека; |
Następna data: październik, 07 | |
1742 | - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант; |
1765 | - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський; |
1826 | - новозбудований та оснащений костел св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич; |
1928 | - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським; |
1931 | - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові; |
1934 | - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові; |
1955 | - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті; |
1995 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський; - храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
1997 | - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття; |
1999 | - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
2011 | - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного; |
2013 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; |
2014 | - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську
на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері; - архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави; |
2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської; |
2018 | - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха)
у Гвардійському на Хмельниччині; - освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті; |
2019 | - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган; - єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців; |
2023 | - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії; |
У 1903 році коштом власників Трибухівців Городиських на подарованій місцевою владою земельній ділянці розпочалось будівництво мурованого костелу, проте після закладання фундаменту та освячення наріжного каменю зупинилось з невідомих причин. І продовжилось лише 1913 року з ініціативи бучацького настоятеля о. Яна Огородника (Франциск Городиський відмовився фінансувати спорудження храму, обмежившись наданням каміння та порівняно невеликої суми грошей). Більшу частину коштів пожертвували місцеві віряни та Львівська курія, а проект святині здійснив безоплатно архітектор Ян Тарчалович. Проте до Ісв. війни не вдалось добудувати костел, а також безуспішно завершилась спроба створення у Трибухівцях парафіяльної експозитури.
У 1922-1923 роках будівництво храму, в основному, закінчили. 25 грудня 1923 року його освятили, 1931 року оточили огорожею. 9 серпня 1933 року у Трибухівцях було створено парафію (спочатку як тимчасовий душпастирський осередок), до якої належали також села Цвітова, Пишківці та Ріпинці (останні два мали муровані каплиці). У 1933-1935 роках збудували мурований парафіяльний будинок (за кошти місцевих жителів). 10 вересня 1936 року архієпископ Євгеній Базяк під час візитації парафії консекрував костел, присвятивши його Матері Божій Неустанної Допомоги (інформація про титул старої святині на той час була відсутня). Храм мав три вівтарі (головний з образами Матері Божої Неустанної Допомоги та Успіння Богородиці та бічні св. Франциска Асизького і Пресвятого Серця Ісуса), а також інше досить значне оснащення.
Останнього адміністратора парафії о. Йосифа Томашевського, який прослужив тут від 1933 року, німці 7 квітня 1944 року змусили виїхати до Бучача (потім він переїхав до Львова, а звідти - до Польщі). Замість нього було призначено о. Владислава Люпу, але він також невдовзі покинув Трибухівці. Частину костельного майна вивезли до Польщі парафіяни-поляки. Храм за радянської влади спочатку використовувався як зерносховище, а потім (принаймні, до 60-х років) - в якості гаража.
Повернули святиню 1992 року, її було відремонтовано. Трибухівці обслуговують дієцезіальні священники з парафії у Язловці.