48571 Джуринська Слобідка
Джуринська Слобідка вважається заснованою наприкінці XVI століття, вже у ХІХ столітті більшість її населення становили поляки. Нині тут проживає близько чотирьох сотень мешканців.
Для римо-католиків села, які належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Бучачі, богослужіння відбувались у місцевій греко-католицькій церкві, проте парох із Джурина, що її обслуговував, заборонив це робити. Тому з ініціативи бучацького настоятеля о. Станіслава Громницького 1882 року у Джуринській Слобідці встановили та наступного року освятили під титулом св. Софії дерев'яну каплицю, придбану в Старих Петликівцях.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: вересень, 18 | |
1856 | - о. Вікентій Ліпський номінований єпископом-помічником Тираспольським; |
1911 | - освятили новозбудований костел Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
1928 | - освячено каплицю у Велесневі на Тернопільщині; |
1932 | - в парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Новій Гуті (поблизу Монастириськ) на Тернопільщині народився майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Станіслав Падевський; |
1938 | - освячено храм Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині; |
1991 | - єпископ Ян Ольшанський реконсекрував костел св. Архангела Михаїла у Качанівці на Тернопільщині; |
2004 | - після тривалого ремонту повторно освятили храм Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
2010 | - єпископ Леон Дубравський заклав та освятив наріжний камінь костелу Воздвиження Хреста Господнього в Іллінцях на Вінничині; |
2019 | - призначено єпископом-помічником Київсько-Житомирської дієцезії о. Олександра Язловецького; |
Наступна дата: вересень, 19 | |
1998 | - архієпископ Мар'ян Яворський консекрував костел бл. Якова Стрепи у Старому Скалаті на Тернопільщині після завершення внутрішніх робіт; |
1999 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив місце під будову костелу Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині; |
2015 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині освятив вівтар та ікону св. Йоана Павла ІІ, а також передав храму його мощі; |
2020 | - єпископ Едвард Кава на місці зруйнованого радянською владою костелу св. Миколая у Лановичах на Львівщині освятив меморіал; |
2021 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив новоспоруджену дзвіницю з трьома дзвонами костелу Воздвиження Святого Хреста у Буданові на Тернопільщині ; |
Поруч було збудовано також невеличкий парафіяльний дім для експонованого кооператора бучацької парафії, який відтоді опікувався католиками латинського обряду села. Завдяки зусиллям такого експозита (о. Ігнатія Ракшинського), а також коштам парафіян і канадських емігрантів 1898 року розпочалось спорудження мурованого костелу. Місцеві віряни транспортували каміння із каменоломні у Білому Потоці та працювали на будівництві храму, яке завершили протягом чотирьох років. 29 вересня 1902 року костел освятили під титулом cв. Архангела Михаїла.
У 1903 році було розібрано дерев'яну каплицю (з отриманого матеріалу збудували каплицю в Сороках). Наступного року утворили систематизовану експозитуру у Джуринській Слобідці, а 7 вересня 1905 року належно оснащений храм консекрував архієпископ Йосиф Більчевський під титулом cвв. Архангела Михаїла і Софії. 1935 року у селі постала самостійна парафія, до якої входив також Джурин із мурованою каплицею Різдва Пресвятої Діви Марії, спорудженою у 30-х роках. Понад 1200 вірян обслуговував тоді адміністратор о. Франциск Судол, завдяки зусиллям якого у 1936-1938 роках було споруджено мурований парафіяльний дім за проектом будівельника Мечислава Рисякевича із Чорткова.
У квітні 1944 року під час радянсько-німецьких військових дій було знищено значну частину осель села, церкву (повністю) та частково костел (дах і вежу), то ж богослужіння перенесли до парафіяльного будинку. 1945 року більшість парафіян-поляків разом із костельним майном виїхала до Польщі. У 1950-1989 роках колишній костел використовувався як зерносховище, а потім перейшов до православних, які 1992 року його відремонтували (потім було збудовано також муровану дзвіницю). Нині він є храмом Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України, в якому збереглись колишні головний та два бічні вівтарі.