ДЖУРИНСЬКА СЛОБІДКА. Колишній костел cвв. Архангела Михаїла і Софії (Зофії) (1898 - 1902). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48571 Джуринська Слобідка

Джуринська Слобідка вважається заснованою наприкінці XVI століття, вже у ХІХ столітті більшість її населення становили поляки. Нині тут проживає близько чотирьох сотень мешканців.

Для римо-католиків села, які належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Бучачі, богослужіння відбувались у місцевій греко-католицькій церкві, проте парох із Джурина, що її обслуговував, заборонив це робити. Тому з ініціативи бучацького настоятеля о. Станіслава Громницького 1882 року у Джуринській Слобідці встановили та наступного року освятили під титулом св. Софії дерев'яну каплицю, придбану в Старих Петликівцях.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 18
1856 - о. Вікентій Ліпський номінований єпископом-помічником Тираспольським;
1911 - освятили новозбудований костел Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині;
1928 - освячено каплицю у Велесневі на Тернопільщині;
1932 - в парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Новій Гуті (поблизу Монастириськ) на Тернопільщині народився майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Станіслав Падевський;
1938 - освячено храм Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1991 - єпископ Ян Ольшанський реконсекрував костел св. Архангела Михаїла у Качанівці на Тернопільщині;
2004 - після тривалого ремонту повторно освятили храм Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині;
2010 - єпископ Леон Дубравський заклав та освятив наріжний камінь костелу Воздвиження Хреста Господнього в Іллінцях на Вінничині;
2019 - призначено єпископом-помічником Київсько-Житомирської дієцезії о. Олександра Язловецького;
Наступна дата: вересень, 19
1998 - архієпископ Мар'ян Яворський консекрував костел бл. Якова Стрепи у Старому Скалаті на Тернопільщині після завершення внутрішніх робіт;
1999 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив місце під будову костелу Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині;
2015 - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині освятив вівтар та ікону св. Йоана Павла ІІ, а також передав храму його мощі;
2020 - єпископ Едвард Кава на місці зруйнованого радянською владою костелу св. Миколая у Лановичах на Львівщині освятив меморіал;
2021 - єпископ Мар'ян Бучек освятив новоспоруджену дзвіницю з трьома дзвонами костелу Воздвиження Святого Хреста у Буданові на Тернопільщині ;

Поруч було збудовано також невеличкий парафіяльний дім для експонованого кооператора бучацької парафії, який відтоді опікувався католиками латинського обряду села. Завдяки зусиллям такого експозита (о. Ігнатія Ракшинського), а також коштам парафіян і канадських емігрантів 1898 року розпочалось спорудження мурованого костелу. Місцеві віряни транспортували каміння із каменоломні у Білому Потоці та працювали на будівництві храму, яке завершили протягом чотирьох років. 29 вересня 1902 року костел освятили під титулом cв. Архангела Михаїла.

У 1903 році було розібрано дерев'яну каплицю (з отриманого матеріалу збудували каплицю в Сороках). Наступного року утворили систематизовану експозитуру у Джуринській Слобідці, а 7 вересня 1905 року належно оснащений храм консекрував архієпископ Йосиф Більчевський під титулом cвв. Архангела Михаїла і Софії. 1935 року у селі постала самостійна парафія, до якої входив також Джурин із мурованою каплицею Різдва Пресвятої Діви Марії, спорудженою у 30-х роках. Понад 1200 вірян обслуговував тоді адміністратор о. Франциск Судол, завдяки зусиллям якого у 1936-1938 роках було споруджено мурований парафіяльний дім за проектом будівельника Мечислава Рисякевича із Чорткова.

У квітні 1944 року під час радянсько-німецьких військових дій було знищено значну частину осель села, церкву (повністю) та частково костел (дах і вежу), то ж богослужіння перенесли до парафіяльного будинку. 1945 року більшість парафіян-поляків разом із костельним майном виїхала до Польщі. У 1950-1989 роках колишній костел використовувався як зерносховище, а потім перейшов до православних, які 1992 року його відремонтували (потім було збудовано також муровану дзвіницю). Нині він є храмом Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України, в якому збереглись колишні головний та два бічні вівтарі.


Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.